Бецяти, -цяю, -єш, гл. Дѣтск. испражняться.
Гарцювати, -цюю, -єш, гл. 1) Скакать на лошадяхъ, наѣздничать, рыскать, гарцовать. На вороному коні гарцюєм. Батько веде того коня за недоуздок, а він так гарцює, копитами землю вибиває. 2) Бѣгать, скакать, шалить. Як хочете гарцювати, так ідіть на двір. Іще сами як дівували та з хлопцями як гарцювали. Бабина знай цілу ніч гуляє з хлопцями та крутиться і не раз так бувало, що гарцюючи і мички попалить. 3) Танцевать. Ріжуть скрипки і бандури, дівчата гопцюють; хлопці, піт аж льється з шкури, коло їх гарцюють
Ґазді́вський, -а, -е. Хозяйскій.
Захорошиты, -шію, -ешъ, гл. Похорошѣть.
Зачита́тися, -та́юся, -єшся, гл. Начать читаться. Да сами свічі посвітилися, да сами книги зачиталися.
Зго́раний, -а, -е. Сгорѣвшій. Згорана хата.
Короговний, -а, -е. Относящійся къ знамени, хоругви, флагу.
Малоси́льний, -а, -е. = малосилий. Оженив мене малолітнього, малолітнього, малосильного.
Стебелькуватий, -а, -е. Стеблеобразный; высокій и тонкій, — о растеніяхъ и людяхъ. Стебельку вата дівчина.
Шлунок, -нку, м. Желудокъ. Не йде на шлунок, та й годі. От чоловік і здоровий на силу, а на шлунок не здоровий. І грек, набивши добре шлунок, сміявся та лигав пивце.