Зава́лювати, -люю, -єш, сов. в. завали́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Заваливать, завалить. Сніг завалить по степу усі шляхи, ні вийти, ні виїхати. 2) Обрушивать, обрушить. Прийшла додому, піч завалила. 3) Переносно — закатывать, закатить. Він як завалив! Онъ какъ закатилъ (о ѣздѣ). Йому як завалили, то мабуть сот кілька. Завали́в пи́ти. Запилъ.
Звені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = дзвеніти. Текла річенька, звеніла.
Лусо́ну́ти, -ну, -неш, гл. = луснути 5. А господарь... як лусоне його.
Люле́шник, -ка, м. Куритель изъ трубки.
Обнюхати Cм. обнюхувати.
Ободяк, -ка, м. Колесо съ цѣльнымъ ободомъ. Подляс.
Посадки, -док, ж. мн. Деревья, посаженныя для обозначенія дороги. Просто їхати, то й дві верстві не буде, а посадками, то штирі.
Пташечка, -ки, ж. Ум. отъ пташка.
Трепати, -паю, -єш и -плю, -плеш, гл. 1) Трясти? 2) Идти. Буде три милі трепати. 3) Жадно ѣсть, уписывать, уплетать.
Уїжджати, -джаю, -єш, гл. = уїздити.