Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випрохувати, -хую, -єш, сов. в. випрохати, -хаю, -єш, гл. = випрошувати, випросити. Леміщиха обіцяла їй випрохати коней у свого старого. Левиц. І. 346.
Задери́хвіст, -воста, м. Въ выраженіи: задери́хвоста дати. Удрать безъ оглядки.
Мертвечи́на, мертвещи́на, -ни, ж. Мертвечина.
Морко́ви́ця, -ці, ж. = морква 1. Обізвалась морковиця, гарбузовая сестриця. Чуб.
Невгамонність, -ности, ж. Безпокойство, неугомонность.  
П'ятиліток, -тка, м. Пятилѣтній мальчикъ. Желех.
Самозанедбання, -ня, с. Самоотреченіе. К. (Желех.).
Сімдесяток, -тку, м. Семьдесятъ. Він таки вже й старенький був, було йому годів сімдесяток. СХО. VIII. 314.
Унятливий, -а, -е. Внимательный. Став він.... ласкавий: мовчущий як перше, а унятливий, став піклуватий такий. МВ. ІІ. 153.
Шкандибки, -бок, ж. мн. Родъ дѣтской игры. КС. 1887. VI. 476.