Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вищик, -ка, м. Родъ клейма въ видѣ вырѣзки на ухѣ овцы. Черк. у. Екатер. г. Мнж. 182.
Грунтови́ще, -ща, с. = Ґрунтівка. Жили вони (брати) на однім батьківськім грунтовищу. Грин. І. 287.
Заховати, -ваю, -ешъ, гл. 1) Спрятать, запрятать. Украдешь одежу и заховаешъ. Рудч. 2) Сохранить, уберечь. Видъ урокивъ и Богъ не заховае. Ном. 8395. Заховай носъ одъ сього лыха! Стор. МПр. 89. 3) Похоронить. Заховае хоть и пипъ Абы грошей сорокъ кипъ. Чуб. V. 461. Сама хоче мене маты в землю заховаты. Шевч. 17.
Зачха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Зачихать.
Кудрятинка, -ки, ж. ? Ішла дівка ґрез лозинку, нашла собі кудрятинку: і варена, і печена, і поприком напапрена. Гол. IV. 530.
Лепе́ць, -пцю́, м. Раст. 1) Asperugo procumbeus. ЗЮЗО. І. 113. 2) Galium Aparine. ЗЮЗО. І. 123.
Обзирати, -ра́ю, -єш, гл. Осматривать. Вони обзирають її з усіх боків. Федьк.
Росплітання, -ня, с. Расплетаніе. О. 1862. IV. 12.
Таранина, -ни, ж. Одна тарань. Зміев. у. Ум. тарани́нка.
Уступне, -ного, с. Взносъ при вступленіи въ какое-ниб. организованное общество.