Австра́льський, -а, -е. Австралійскій.
Відгін, -гону, м. Отбой. Від баб одгону нема.
Геркотня, -ні, ж. = ґерґотання. І завелась на ставь геркотня.
Гру́ша, -ші, ж. 1) Груша (дерево и плодъ). Чорте, на груш, тільки мене не воруш. Під грушею ляше та й спить. Наказа́в на вербі́ груш. Пустяковъ, небылицъ наговорилъ. Ум. Гру́шка, гру́шечка.
Грясти́, гряду́, -де́ш, гл. 1) Быстро и съ шумомъ бѣжать, ѣхать. Гряде четвернею коней. 2) Заимствовано изъ церк.-слав. яз. Важно идти или ѣхать, шествовать, грясти. І гряде царська дружина до царя велично.
Позголювати, -люю, -єш, гл. Сбрить (о многихъ). Наші старі позголювали бороди та й думають, що помолодчали.
Постікати, -каємо, -єте, гл.
1) Стечь (во множествѣ). Весна настала. Постікали води, зазеленіли трави. Були річки — постікали.
2) О зернѣ: не налиться. Постікало в хлібові зерно. Въ подобномъ же значеніи о корнеплодахъ. Буряки постікали, бо заросли бур'яном.
Сперечатися, -ча́юся, -єшся, гл. Спорить. Та се було тоді, як ми з ним сперечалися за землю. Стара Тихониха трохи сперечалась, а батько згодився.
Сплітачка, -ки, ж. Раст. Cuscuta epilinum.
Увірнути, -ну́, -не́ш, гл. Потонуть. Сікуть, рубають самбір деревце, сікуть, рубають, на Дунай пускають: чи впірне, увірне самбір деревце? Чи пійме, чи возьме староста сваненьку?
