Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віжений, -а, -е. ? Нехай Бог милує всякого хрещеного та й попа віженого. Ном. №8386.
Заві́йка, -ки, ж. = намітка. Гол. Од. 70. Въ Буковинѣ это также и дѣвичье покрывало. Гол. Од. 71.
Заґеро́вувати, -вую, -єш, сов. в. заґерува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Загинать, загнуть. Почали заґеровувати ногу за голову; аж кістки їй тріщать, а вона її суверделить угору. Грин. II. 167. 2) Запрашивать, запросить дорого. Заґерував ти з його багато. Лохв. у.
Лабузіння, -ня, с. соб. = лабуззя. Черниг. у.
Нововірець, -рця, м. Послѣдователь новаго ученія, новой вѣры. К. ЦН. 297.
Осліпити, -плю, -пи́ш, гл. Ослѣпить.
Печоглядини, -дин, гл. = розглядини.
Поралити, -лю, -лиш, гл. Вспахать ралом. Чуб. VII. 400.
Пороспуджувати, -джую, -єш, гл. = поросполохувати.
Устіль нар. Сполна. Кухву горілки вишинкуй, а гроші панам оддай устіль. Васильк. у.