Вутя, -тяти, с. = утя. Ум. вутятко.
Жа́рити, -рю, -риш, гл. 1) Жарить, печь, жечь. Жарять в печах. Як піднялось сонечко, що то вже жарило. 2) Быстро бѣжать. Як же він прудко жаре на гнідому. 3) Сильно бить, сѣчь. Давай діда жарити поліном.
Обручати, -ча́ю, -єш, сов. в. обручи́ти, -чу́, -чиш, гл. Обручать, обручить.
Підмовляння, -ня, с. Подговоръ, подущеніе. Багатились підмовлянням на перелюб люду.
Покошитися, -шиться, гл. безл. = окошитися 2. Ти за всіх говориш, за все й відповідатимеш. Бунтуєш других, а на тобі все покотиться. Иногда въ знач. окончиться. На тім не покотилось, що вибили Тимоху.
Припросити, -ся. Cм. припрошувати, -ся.
Проскавучати, -чу́, -чи́ш, гл. Провизжать (о собакѣ).
Сторчувати, -чую, -єш, гл. = сторчити. Погано вона (машина) скибами бере, бо сторчує.
Торгання, -ня, с. Дерганіе.
Упруг, -га, м.
1) Мѣра поверхности: пространство пахоти, которое можно вспахать за одну упряжку воловъ Заорував послідній упруг толоки. Годі! — крикне мов опарений, — годі орати! — Як годі? — каже чоловік: — дві скиби тільки одвернути та й упруг. І в тяжкі упруги, може, з'орю переліг той.
2) Четвертая часть рабочаго дня. Іду вулицею, так уже в вечірньому впрузі. Вже так як об третьому упрузі назирив він коненя.