Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Байдачок, -чка, м. Ум. отъ байдак.
Віч-на-віч, нар. Съ глазу на глазъ; лицемъ въ лицу. Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше.
Загрю́кати, -каю, -єш, гл. Застучать, захлопать (дверью).
Згина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зігну́ти, -ну́, -неш, гл. Сгибать, согнуть. Негріте залізо не зігнеш. Ном. № 3887.
Повипльовувати, -вую, -єш, гл. Выплевать (о многихъ, во множествѣ). Хто візьме в рот, то й виплюне і виплюне, — так усі повипльовували.
Порубати, -ба́ю, -єш, гл. 1) Изрубить. ЗОЮР. І. 167. Хведора Безрідного, отамана курінного постріляли, порубали. АД. І. 248. 2) Изранить клыками (о дикихъ свиньяхъ). Неповалений на місті кнур кидається на дим і своїми здоровенними иклами порубав пластуна, як не вспів схибитись. О. 1862. II. 63.
Прищуватий, -а, -е. Прыщеватый. Мил. М. 99. Сало прищувате. Грин. II. 19.
Сокирня, -ні, ж. Деревянный полукругъ у плуга, служащій для измѣненія ширины паханіи, а также и для помѣщенія инструментовъ (топора, бурава и пр.).
Спотребно нар. = потрібно. Гол. III. 523.
Ув'язлий, -а, -е. Завязшій.