Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блиск, -ку, м. 1) Свѣтъ. А вже пізно, всі полягали, ніде й блиску не побачиш. Кіевск. у. 2) Блескъ. Панна.... в золотім колосю, така — аж блиск од неї б'є. Драг. 268. Блиск їх сяяв так, що очі засліплялись. Щог. Сл. 70.
Голівонька, -ки, ж. Ум. отъ голова.
Жупно́к, -ка, м. Куль снопъ соломы. Угор.
Зв'я́нути, -ну, -неш, гл. Завянуть. Травою зв'яло моє тіло. К. Псал. 230.
Злива́ння, -ня, с. 1) Сливаніе; поливаніе. 2) = зливки 2. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Помаршалкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть предводителемъ дворянства.
Поперекуповувати, -вую, -єш, гл. Перекупить (во множествѣ).
Попритуляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и притулити, но во множествѣ. Попритуляв... (одрізані) уха до голови, — вони знов поприростали. Рудч. Ск. І. 109.
Поскуйовдити, -джу, -диш, гл. = покудлати.
Ушечко, -ка, с. Ум. отъ ухо. Рудч. Ск. І. 16.