Відник, -ка, м. Сосудъ (кадка и пр.), въ которомъ держатъ воду. Ум. відничок. Куди ти? — Я хотіла до відничка у сіни, води унести у хату. Стоїть кухлик на віднички й умийся.
В'ячати, -чу, -чиш, гл. = мекати. Коза в'ячит, кричит: ве, ве!
Зляку нар. Съ испугу. Не втямиш зляку, де б сховався.
Незримо нар. Незримо.
Покормитися, -млю́ся, -мишся, гл. Покормиться.
Помочи, поможу, -жеш, гл. = помогти.
Пообдзьобувати, -бую, -єш, гл. Обклевать (во множествѣ). Горобці чисто пообдзьобували вишні.
Удовольняти, -няю, -єш, сов. в. удовольни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Удовлетворять, удовлетворить. Не вдовольнили (чимсь) Охрєма. Коло Дідони терся, м'явся, її щоб тільки вдовольнить.
Утікання, -ня, с. Бѣгство, убѣганіе.
Шелепа, -пи, об. Нерасторопный, тупой человѣкъ.