Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Адзу́с! 1) Cм. союзъ А, 6. 2) = Дзу́ски.
Єдине́ць, -нця́ м. = єдина́к 1. Ум. єдини́чок, єди́нчик. КС. 1882. XII. 513. Бодай же море не процвітало, вічними часи висихало та що мого сина єдиничка, єдиничка у себе взяло. АД. І. 246.
Заби́ванка, -ки, ж. Въ женскомъ полушубкѣ: кантъ по таліи. Вас. 155.
Капарис, -су, м. Кипарисъ, Cipressus Angustifolia.
Обихвіст, -хвоста, м. Жуликъ? прохвостъ? Там такий обихвіст, такий брехун. Кіевск. у.
Осподарь, -ря, м. = господарь.
Поперероблювати, -люю, -єш, гл. Передѣлать (во множествѣ). К. ХП. 38. Поперероблювали їх (церкви) на костьоли. Стор. МПр. 65.
Рівчак, -ка, м. 1) Ум. отъ рів. Полетіла в рів, бо саме коло нашої різи був глибокий рівчак з маленькою криничкою. Левиц. Пов. 338. 2) Ручей. З джерел вода збірається в струмені, з них роблються рівчаки, з рівчаків річка. Дещо. 3) Желобокъ, углубленіе. Вас. 159. Ум. рівчачо́к. Вас. 167.
Розбіль, -болю, м. Заболѣваніе. До ростріску, до розболю будеш жати. Вх. Зн. 61.
Товарячий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный рогатому скоту. Товарячі ратиці. Шейк. Товарячий гній.