Брунитися, -нюся, -нишся, гл. Пускать почки. Дерево бруниться.
Комедія, -дії, ж. Комедія. Почав він... писати... комедії на театр.
Лужи́на, -ни, ж. = луг. Ум. лужи́ночка. Дай мі ножа остренького, — най я піду в лужиночку вирізати калиночку.
Мерзи́ти, -зить, гл. безл. Возбуждать отвращеніе, омерзеніе.
Надполови́нювати, -нюю, -єш, сов. в. аадполови́нити, -ню, -ниш, гл. Уменьшать, уменьшить на половину.
Насмішко, -ка, м. = насмішок. Пуде з нас того, шо я та жінка моя чесні, — каже. А там та був Іван Насмішко. «Які, каже, ви чесні, шо я з твоєю жінкою ту ніч ночував».
Повідкочувати, -чую, -єш, гл. Откатить (во множествѣ). Повідкочуй оте каміння далі.
Пораздратовувати, -вую, -єш, гл. Раздражить (многихъ).
Прописувати, -сую, -єш, сов. в. прописа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Писать, написать; написать въ письмѣ. Од своїх рук листи писав.... а в листах прописував. Чому ж ти мені зараз сього не прописала? Cм. приписувати 2. 2) Проводить, провести черту.
Шиминути, -ну, -неш, гл. Кольнуть, пырнуть. Вились; він шиминув ножем когось.