Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Булдимка, -ки, ж., булдимок, -мка, м. Родъ стариннаго ружья. Наклали повні гамазеї.... булдимок, флинт і яничарок. Котл. Ен. IV. 56. За плечима мотався булдимок. Стор. МПр. 3.
Накла́дувати, -дую, -єш, гл. = накладати.
Облуплений, -а, -е. Ободранный. знають як облупленого (кого). Превосходно знаютъ, насквозь видятъ. Мнж. 168.
Окружки нар. = округи.
Пігнатися гл. = погнатися. Глядів свити — не вдягався, за волами так пігнався. Чуб. V. 1015.
Попити II, -п'ю́, -єш, гл. Выпить (во множествѣ). Був мед, та гості попили. Ном. № 1897. Попив змій кров. Мнж. 35.
Путимець, -мця, м. = путивець. Борз. у.
Розмаїто нар. Разнообразно. Думала.... люде розмаїто. Гн. II. 26.
Слобідський, -а, -е. Слободскій, сельскій.
Тринькати, -каю, -єш, гл. 1) Расточать, мотать, спускать деньги. 2) Картавить, нехорошо произносить. Вх. Зн. 70.