Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бадилля, -ля
Виваляти 1, -ляю, -єш, гл. 1) Повалить все или многое. Сунулись тії тури в пущу, — так і виваляли дерево. ЗОЮР. II. 204. 2) Вывалять, обвалять во что, испачкать какимъ-либо сыпучимъ веществомъ. Упустив хлібу виваляв у пісок, — як же його тепер їсти?
Виклисувати, -сую, -єш, гл. Выглянсировать (у сапожниковъ).
Коршма, -ми, ж. = корчма. Доброго коршми не зопсує, а лихого і церков не поправить. Ном. № 3232. Ум. корше́ика, коршмо́нька, коршомка. Іди, сину, до коршемки. Грин. III. 322. Козак ледащиця не хоче робити, іде до коршмоньки мед-горілку пити. Чуб. V. 39.
Наві́к, наві́ки, нар. 1) Навѣки, навсегда. Навік замовкло. Шевч. Навіки покинув мене. Макс. Як пійду я за нелюба, то й навіки загину. Мет. 259. У Шевченка еще: заснути навік-віки. 225. 2) Употребляется въ смыслѣ: въ высшей степени, чрезвычайно. Серцем був палкий навіки. МВ. (О. 1862. І. 71).
Наме́рзтися, -знуся, -нешся, гл. Намерзнуться, смерзнуть. Немов, жінко, я намерзся трохи. Рудч. Ск. II. 166.
Простьобати, -ба́ю, -єш, гл. Простегать.
Розметикувати, -ку́ю, -єш, гл. Поразмыслить.
Татошник, -ка, м. Раст. Ranunculus Cassubicus L. Анн. 291.
Трясихвістка, -ки, ж. 1) = трясидупа. Вх. Пч. II. 12. 2) пт. Lusciola phoenicurus (и tithys). Вх. Пч. ІІ. 12.