Добача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. доба́чити, -чу, -чиш, гл. Видѣть, увидѣть, замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить. Старі очі не так добачають, як бачили давно колись. А Катря стоїть коло стіни.... бачу — зомліває. Добачає те й мати. Не добача́ти. Дурно видѣть; не замѣчать. І ноги не держуть, і не дочуваю, і не добачаю. А зо мною зустрінуться, мов не добачають. Ти, як дитина, свого лиха не тямиш, не добачаєш.
Кишнути Cм. кишкати.
Клус, -са, м. Рысь. Коні біжать клуса (клусом).
Коритце, -ця, с. 1) Ум. отъ кори́то. 2) = коритко.
Наря́донько, -ка, м. Ум. отъ наря́д.
Натрушувати, -шую, -єш, сов. в. натрусити, -рушу, -сиш, гл.
1) Натрясать, натрясти. Натруси яблук.
2) Разсыпать, насыпать, насаривать, насорить.
3) Встряхивать, встряхнуть мѣшкомъ, набивая его сыпучимъ тѣломъ.
Недаленний, -а, -е. Недалекій, ближайшій. Доїздимо до шинку недаленного, — гульк, аж там чоловік завісився.
Повипірати, -ра́ю, -єш, гл. Вытѣснить, вытолкать (многихъ). Повипірала б я вас за старців.
Скряботушка, -ки, ж. = шкряботушка. Мишка-скряботушка.
Ушикувати, -кую, -єш, гл. Привести въ порядокъ, поставить въ строй.