Бурлак, -ка, бурлака, -ки, м. 1) Бобыль, бездомный человѣкъ, работникъ вдали отъ родины. Бурлак сам горить як свічка: як до роботи, як до охоти. Нема в світі так нікому, як бурлаці молодому, що бурлака робить, заробляє, аж піт очі заливає, а хазяїн його лає. 2) Холостякъ. Любої пари не знайшов, а побратись аби як не гоже.... Так довіку бурлакою й зоставсь наш Гриць. Козаче, бурлаче, що тебе зсушило? Ум. бурлаченько. бурлачок.
Бусол, -сла, м. = бусель.
Волівня, -ні, ж. соб. Воды, быки. Та й багато волівні нагнали на ярмарок.
Дрі́жчі Cм. дріжджі.
Змазати, -ся. Cм. змазувати, -ся.
Накру́чувати, -чую, -єш, сов. в. накрути́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Накручивать, накрутить, наворачивать, наворотить. Наше діло мірошницьке: накрути та й сядь. 2) Заводить, завести (о пружинахъ, напр., въ часахъ). 3) Нарывать, нарвать (о нарывѣ).
Ошанутися, -нуся, -не́шся, гл. Обмануться. Чи добре що купив? — Ба, де там — ошанувся.
Паволоч, -чі, ж. = волока 1. Найшов він постоли золоті і срібні паволоці. Ум. паволоченька.
Перехвалити Cм. перехвалювати.
Плиття, -тя, с. соб. Плиты.