Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чапак

Чапак, -ка, м. Надсмотрщикъ за косарями. Вх. Лем. 481.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 444.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАПАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧАПАК"
Болячечка, -ки, ж. Ум. отъ болячка.
Вичуняти Cм. вичунювати.
Жадо́ба, -би, ж. 1) Жажда, сильный аппетитъ. Десь у жадобу ззів та вода напивсь, та з того й сталось. Черк. у. 2) Желаніе. Все вона світом нудить, все ні до чого у неї нема охоти, ні до чого жадоби. МВ. ІІ. 158. Велика жадоба у простих людей до освіти. О. 1862. ІІІ. 30. О неситая жадоба старшинування! тепер то я побачив тебе в вічі. К. ЧР. 186. 3) Жадность. До ласощів жадоба наглая напала. Мкр. Н.
Зарі́к, -ро́ку, м. Зарокъ, обѣтъ. Зарік положив не женитись. Г. Барв. 14.
Похваляти, -ля́ю, -єш, сов. в. похвали́ти, -лю, -лиш, гл. Одобрительно отзываться, отозваться, хвалить, похвалить, одобрять, одобрить. Те, що треба б не похваляти, а ганити. О. 1861. XI. 103. Яка гарна молода! похваляли деякі. Стор. МПр. 77.
Пошкандати, -да́ю, -єш, гл. Въ игрѣ віл о брошенной палкѣ: ударившись концемъ объ землю, перевернуться. Ив. 21.
Свіжити, -жу, -жи́ш, гл. Освѣжать. Роса.... свіжить світ Божий. Стор. І. 243.
Трям, -му, м. Чаще употр. въ Ум. формѣ трямо́к. 1) Въ жилой комнатѣ: перекладины подъ потолкомъ. ЗОЮР. I. 79. К. ЧР. 427. Приніс чоловік гроші, двадцять п'ять рублів. Я забрала.... і так у папері на трямку й положила. Г. Барв. 267. Въ сараѣ: перекладина отъ одной стѣны къ другой, поверхъ стѣнъ; на чердакѣ или въ крышѣ сарая то-же, что и бантина. Рудч. Ск. І. 67. Рядно висіло в хліві на трямкові. Новомоск. у. Той лом лежав у них на горищі на трямку, або сказать, на бантині. Новомоск. у. 2) мн. трямки́. Часть ткацкаго станка: стойки съ перекладинами для подвѣшиванія блоковъ. Вас. 166.
Час, -су, м. 1) Время, пора. Чуб. І. 4. З того часу ставок чистий заріс осокою. Шевч. В часі погоди бійся великої води. Ном. Час приходить умірати, — нікому поради дати. Н. п. Час-година упливає, страшний суд ся приближав. Чуб. І. 220. Нема в його часу ані година. МВ. (О. 1862. III. 45). вічні часи. Вѣчныя времена. Дали їм Тамань на вічні часи. О. 1861. XI. 32. час на час. Ежечасно. Бережи своєї душі час на час, бо несподівана смерть за плечима ходе. Харьк. г. без часу. Безвременно, раньше времени. Ой я хора, хора, умру вам без часу. Гол. IV. 483. в час. Вовремя. Чи в час, чи ні, — діло розпочато. Полт. на час. На время. Пусти мене, отамане, хоть на час додому. Н. п. з часом. Черезъ нѣкоторое время. З часом у покійниці і того не стало. Сим. 235. не за великий час. Въ теченіе непродолжительнаго времени. Не за великий час усе прогайнували. Полт. одного́ часу. Однажды. по часі. Спустя нѣсколько времени. Я вас по часі покличу. Н. Вол. у. По часі зроблю, а тепер нема коли. Н. Вол. у. про час. На время, покамѣстъ. Най буде про час і така, навпослі я зроблю гарну. Камен. у. тим часом. Тѣмъ временемъ, между тѣмъ. Два годи любились вони дуже, — тим часом найшовся другий парубок, Іван, і відбив. Рудч. Ск. у вічний час. На вѣчныя времена. Віри християнської на поталу в вічний час не подайте. АД. II. 14. яко́го часу? Въ какое время? дай, боже, час добрий! Счастливой дороги! Ном. № 11368. 2) Въ значен. нарѣчія: пора. Давно б час! Котл. Н. П. 350. Час їхати. МВ. (О. 1862. III. 52). Ой-годі ж мені за кінними братами уганяти, час мені козацьким ногам пільгу дати. Дума. Ум. часо́к, часо́чок. Чуб. V. 52. Приходь лиш, брате, на часок! Гліб. А жить так, Господи, хотілось! Хотілось любити хоть годочок, хоть часочок на світ подивитись! Шевч. 327.
Чемера, -ри, ж. = чамара. Желех. На чемері собольовій золоті шнурки. Млак. 65.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧАПАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.