Буряк, -ка, м. 1) Свекла, Beta vulgaris. на догад буряків, щоб дали капусти. Говорить объ одномъ, а намекаетъ на другое. 2) Кушанье изъ изжаренной свеклы. 3) Носящій бурку? Сомнительное слово, встрѣченное лишь въ фальсифицированной думѣ «Татарскій походъ Серпяги», напечатанной впервые Срезневскимъ: Усіх татар-буряків розбивали й пліндрували. Ум. бурячок, бурячечок.
Висмажуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. висмажитися, -жуся, -жишся, гл. Выжариваться, выжариться, вытапливаться, вытопиться (о жирѣ).
Дослі́джувати, -джую, -єш, сов. в. досліди́ти, -джу́, -диш, гл. Изслѣдовать.
Задаві́йко, -ка, м. Душитель; міроѣдъ, кулакъ. То хиба пан? То задавійко. Він скілько людей згубив тими процентами.
Нізвідкіля нар. Неоткуда. нізвідкіля сподіватись грошей великих.
Понатомлювати, -люю, -єш, гл. Утомить (многихъ).
Понести, су́, се́ш, гл.
1) Понести, отнести. Лисичка і понесла півника додому. Ой чи ж бо ти, моє серце, натури такої, щоб почув од їдної, поніс до другої. Нечиста його туди понесла! піду, де очі понесуть. Пойду, куда глаза глядятъ.
2) Забеременѣть.
3) Вѣсить, имѣть вѣсъ. Важке бісове сало... мабуть так, що й моє понесе на терезах.
Сватати, -таю, -єш, гл. Сватать. Сватай мене, козаченьку, не вводь у неславу. Козак дівку вірно любить. — заняти не смів. — Тим я її не займаю, що сватати маю.
Сипкий, -а, -е. 1) Сипучій. Сипкий пісок. 2) Разсыпчастый. Картопля сипка.
Спокійний, -а, -е. Спокойный. Стояв він гарний та спокійний. Ум. спокійненький, спокійнесенький.
