Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витішити, -шу, -шиш, гл. Выняньчить. Кохав мене батько, витішила мати. Грин. ІІІ. 358.
Діва́сенька, -ки, ж. Ум. отъ дівася.
Звірня́, -ні́, ж. соб. Звѣрье. А що там звірні було, — Господи!
Повилічувати, -чую, -єш, гл. 1) Вылѣчить (многихъ). 2) Высчитать (во множествѣ).  
Позаручувати, -чую, -єш, гл. Обручить (многихъ).
Послухач, -ча, м. Слушатель. Аби були побрязкачі, то будуть і послухачі. Ном. № 5431.
Поштовхати, -ха́ю, -єш, гл. Потолкать. Рудч. Ск. І. 125.
Пустка, -ки, ж. 1) Нежилой домъ, опустѣвшій домъ. Г. Барв. 249. У нашого Галагана вишивана хустка, буде в наших Озерянів не одная пустка. Н. п. 2) Участокъ земли, принадлежащій лицу, выбывшему изъ сельскаго общества. Козел. у.
Ужиточний, -а, -е. Полезный.
Чтирі числ. = чотирі. Підкувався на всі чтирі ноги. Ном. № 6633.