Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гранчи́ти, -чу, -чиш, гл. = Грінчити. Вх. Уг. 234.
Домоту́р, -ра, м. = домонтарь. Будуть мене пани й козаки на підпитку зневажати, полежієм, домотуром, гречкосієм узивати. Мет. 415.
Коротенько нар. 1) Коротко. 2) Кратко. Скажемо хоч коротенько, з яких частин вода складається. Дещо.
Ля́хівка, -ки, ж. 1) Полька. Левиц. І. 161, 209. 2) Прошвенный узоръ въ женской или мужской рубашкѣ, родъ мере́жки; различныя названія ляхівки: ля́хівка на з, 4, 5, 6, 7, 9 дірочок, — ціле коліща, — цілий збан, — хрестичками, — кругла наши́ванка, — ко́са, — кругла, — хрещата, — рішіточка. — прутик. На рукавахъ мужской сорочки бываетъ мережка з ляхівкою. Чуб. VII. 415. Кв. І. 6, 143.
Накрича́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Накричаться.
Невгадно нар. 1) Неизвѣстно. Невгадно куди стрибать, чи туди, чи туди. Полт. г. Слов. Д. Эварн. 2) Незамѣтно, непримѣтно, неслышно. Дітей невгодно в хаті.
Перетижнювати, -ню́ю, -єш, гл. Провести недѣлю. Желех.
Похожати, -жа́ю, -єш, гл. = походжати. По ринку він похожає. Макс. В дорогих шатах похожали. О. 1862. І. 57.
Присилувати, -лую, -єш, гл. Принудить, заставить. Шкода мене вмовляти, а силувати — тож не знаю, хто мене присилує. МВ. І. 19.
Прочинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. прочну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Пробуждаться, пробудиться, просыпаться, проснуться. Кріпко заснув Синоп, не прочинається. Морд. К. 63. На зорі-зорі я прочнулася. Шевч. 295. Прочнувся і говорить своїй жоні: «та то приснився мені сон». Драг. 137. 2) Приходить, прійти въ себя, очнуться. Зараз вони і ну його качати.... поки аж прочнувся він. Рудч. Ск. І. 136.