Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виньмати, -маю, -єш, гл. = виймати. Аф. 335.
Ґу́зий, -а, -е = Куций. Вх. Лем. 408.
Запоро́жчик, -ка, м. Запорожскій козакъ. Чи заступляться ж то за хрещений люд наші запорожчики? Стор. МПр. 50.
Коршмонька, -ки, ж. Ум. отъ коршма.
Обселити, -ся. Cм. обселяти, -ся.
Позаручувати, -чую, -єш, гл. Обручить (многихъ).
Потеребити, -блю́, -биш, гл. Потащить. Підняв його і геть потеребив за гору. Греб. 381.
Тихше нар. Сравн. ст. отъ тихо.
Убогий, -а, -е. Бѣдный, неимущій. Не той убогий, хто трошки має, а той, що не знав годі — все жадає. Посл. Що вбогий, що багатий — у Бога все рівно. Ном. № 80.
Шпигнути, -гну́, -гне́ш, гл. Однокр. отъ шпигати. 1) Кольнуть. Як раз Гибсона і насів, шпигнув в висок над правим оком. Котл. Ен. VI. 27. 2) Кольнуть, уколоть словами. Він її то тим, то сим, та й шпигне, а як коли, то й при людях. Г. Барв. 107.