Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балам! Балам! меж. Подражаніе ударамъ колокола. Шейк.
Діді́вщина, -ни, ж. 1) Дѣдовщина, наслѣдіе, оставшееся послѣ дѣда. 2) Время, въ которое жили дѣды. Свідок слави дідівщини з вітром розмовляє, а внук косу несе в росу, за ними співає. Шевч. 48.
Догріва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. догрі́ти, -грі́ю, -єш, гл. Достигать, достигнуть своимъ тепломъ. Та татонька (труна) без дверей і без віконець: туди вітер не довіє і сонечко не догріє. Мил. 182.
Комана, -ни́, ж. = команиця.
Напросте́ць нар. = навпростець. Ворона напростець літає. Ном. № 11405.
Обмостити Cм. обмощувати.
Пестраки, -ків, мн. Веснушки. Угор.
Слуп, -па, м. 1) Столбъ. Харьк., Кіев. Подол. 2) Полоса воловьей выдѣланной шкуры вдоль спины, идущая на подошвы. Волч. у. Ум. слупе́ць, слупик, слупчик.
Улягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. улягтися, -жуся, -жешся, гл. Улегаться, улечься. На піску улігся, та думка спати не дала. Котл. Ен. V. 6. Лихо.... в самім серці й уляглось. Шевч. 553. І хвилі вляжуться, мовчить німа безодня. К. Псал. 251.  
Чапелинка, -ки, ж. ? Ой украв я, мати, да чапелинку. Чуб. V. 883.