Витарасувати, -сую, -єш, гл. Умостить фашинникомъ.
Відлюдник, -ка, м. Отшельникъ, анахоретъ, нелюдимъ.
До́вбиш, -ша, м. Литаврщикъ. Серед базару став коло стовпа довбиш та й почав бити в бубни.
Єва́нгеліє, -лія, с. и єва́нгелія, -лії, ж. Евангеліе. Не змоглись на євангелію, цілуйте псалтирію.
Запили́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Запылиться. А вже хустиночка та й запилилась.
Зринати, -на́ю, -єш, сов. в. зо(і)рнути, -рну, -не́ш и зринути, -ну, -неш, гл.
1) Выплывать, выплыть на поверхность воды, вынырять, вынырнуть. Уже ж сьому синьому каменю на верх не зринать, а павиному піру на дно не тонуть. Утоплений сам зринув.
2) сов. в. Спрыснуть, сорваться, выскользнуть. Покинути відьму тим очкуром, — допіру не втече вона... з очкура не зрине. Колесо зірнуло. Кінь з недоуздка зірнув.
Пожежний, -а, -е. 1) Пожарный.
2) Страховой. Тут би саме їхать по нову хату, по дерево на клуню та ставить, поки ще на годині, дак коли ж нема й чутки за тії пожежні гроші.
3) пожежна справа. Пожарная команда. По великих городах до там є пожежна справа.
П'ядити, -джу, -диш, гл. 1) Мѣрять п'я́ддю. 2) О гусеницѣ геометра: ползти. П'ядит усениця. 3) Стремиться, достигать, добиться.
Спідушка, -ки, ж. = спідка 3.
Угибти, -бну, -неш, гл. Погибнуть. Угиб мій братцьо, славний розбійничок.