Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Визначати, -ча́ю, -єш, сов. в. визначити, -чу, -чиш, гл. 1) Обозначать, обозначить, назначать, назначить, предъявлять, предъявить. Меридіан по нашому визнана південник. Дещо. Границю визначив. К. Псал. 236. 2) Обнаруживать, обнаружить. Нарізуваться на черкес тепер не приходиться, треба умкнуть, бо пластуни себе визначили, що мало їх. О. 1862. II. 64.
Вільгий, -а, -е. Влажный, сырой. Вх. Лем. 399.
Дори́патися Cм. дорипуватися.
Липковиця, -ці, ж. Глинистая и оттого вязкая почва. Вх. Уг. 250.
Оскиритися Cм. оскирятися.
Пернач, -ча, м. = пірнач.
Пиркатий, -а, -е. Съ рогами, поднятыми вверхъ.
Попочванитися, -нюся, -нишся, гл. Поважничать, почваниться. Що то вже він попочванився, то й Боже. Лебед. у.
Поскромадити, -джу, -диш, гл. 1) = поскребти. 2)потилицю. Почесать въ затылкѣ. Грицько... поскромадив потилицю і геть відійшов. Мир. Пов. І. 157.
Шабашівка, -ки, ж. Предметъ, употребляемый евреями въ субботній день. Горілка-шабашівка.