Віттіль, віттіля, нар. = відти.
Дощови́й, -а́, -е́. 1) Дождевой. За хмарами дощовими горить, сяє ясне сонечко. Заміж іти — не дощову годину перестоять. А як стане дощик накрапати, то знай, що твоя жінка дощовою росою умивається. 2) Дождливый. Дощове літо. Вода дощова не солона.
Забига́ч, -ча́, м. Складной карманный ножъ.
Оне, оне́є, мѣст. Это. Употр. въ выраж. не оне́, не онеє въ знач. не хочетъ (этого): Та і Тетяна нишком плаче, а до роботи не оне. Хоть чоловік і не онеє, коли же жінці, бачиш, теє, так треба угодити їй.
Опришок, -шка, м. Разбойникъ, бандитъ. Да чи підем, пане брате, на весні в опришки.
Сунути 2, -ну, -неш, гл.
1) Сразу посунуть, толкнуть, кольнуть. Як ухопить спис та як суне того комишника під бік, — так і проняв.
2) = сунутися. От як сунули, скоро і нагнали.
Тупість, -пости, ж. Тупость.
Хвоя, хвої, ж. Сосна, Pinus sylvestris L. Довгий, як хвоя. Поїдьмо до бору та зрубаймо хвою, та поставмо комору та посеред двору.
Цотатися, -таюся, -єшся, гл. — з ким. Ссориться, враждовать. .
Шкандиба, -би, м. Хромой.