Божитися, -жуся, -жишся, гл. Божиться. А я ж тобі божилася, що люблю як душу. Ти божився, присягався: не покину я тебе.
Запізнава́тися, -наю́ся, є́шся, сов. в. запізна́тися, -на́юся, -єшся, гл. = зазнаватися, зазнатися. 1) 3 козацьтвом нашим добре запізнавсь. 2) Хоть з котрою ся запізнаю, взаємности не дознаю.
Коронний, -а, -е. Коронный, государственный. Гетьману коронному узять себе за шию не давали.
Му́дрик, -ка, м. 1) = мудрак. 2) = мудренець.
Нереститися, -щуся, -стишся, гл. Совокупляться (о рыбахъ, змѣяхъ). Гадюки як нерестяться, то звиваються у клубок.
Перемучити, -чу, -чиш, гл. Перемучить, измучить. Чорти б перемучив твого батька.
Повстанець, -нця, м. Инсургентъ.
Понаносити, -шу, -сиш, гл. Нанести (во множествѣ). Понаносив стьожок, серьог, намиста доброго. Повечеряймо того, що попи покійні тобі понаносили.
Поткатися, -тчуся, -тче́шся, гл. Соткаться. Тобі там і попрядеться й потнеться, і в скриню покладеться.
Цізю-на! меж. Призывъ для коровы.