Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викрутень, -тня, м. 1) Извилина. Мо' в їх земля при купі, а в нас викрутні. Канев. у. 2) Плутня. Викрутнями перебувається. Ном. № 817. 3) Изворотливый человѣкъ. Бач, який викрутень. Ном. № 3019.
Відкупне, -ного, с. Выкупъ. МУЕ. III. 117.
Жи́чка II, -ки, ж. Ум. отъ жиця.  
Задимува́ти, -му́ю, -єш, гл. Задымить. Коснеться гір — і гори задимують. К. Псал. 238.
Картувати, -тую, -єш, гл.по́ле. Разбивать поле на полосы. Богод. у.
Квапно нар. 1) Спѣшно. мені ква́пно. Я спѣшу. Так тото мені квапно діялося. Федьк. 2) Соблазнительно.
Сприкрюватися, -крююся, -єшся, сов. в. сприкритися, -рюся, -ришся, гл. Надоѣдать, надоѣсть, опротивѣть. Йому сі то сприкрило. Гн. І. 177.
Судосити, -шу, -сиш, гл. Встрѣтить. Ой там ішла Пречистая, Пречистая, Мати Божа, судосила три ангели і три апостоли. Чуб. III. 367.
Суконний, -а, -е. = сукняний. ЗОЮР. І. 140.
Ураяти, ураю, -єш, гл. = урадити. Хай його другі вчать: я з ним нічого не враю. Мир. ХРВ. 133.