Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бунтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Бунтоваться, возмущаться. Чого се так бунтуються народи? К. Псал. 2.
Відважувати, -жую, -єш, сов. в. відважити, -жу, -жиш, гл. 1) Отвѣшивать, отвѣсить. Відваж соли.бебеха. Дать тумака, отвѣсить ударь. За віщо се він мені бебеха відважив межи плечі? Харьк. 2) — жизнь, життя. Рисковать, рискнуть жизнью. Оддала б тепер Леся душу, аби оборонить од смерти козака, що так щиро одважив за неї свою жизнь. К. ЧР. 173.
Капелюшанка, -ки, ж. Кусокъ старой шляпы. Желех.
Мли́ця, -ці, ж. Лошонокъ, родившійся во время цвѣтенія ранней гречихи. Вх. Пч. II. 6.
На́добок, -добка, м. = надібок.
Поосідати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и осісти, но во множествѣ.
Пригадування, -ня, с. 1) Припоминаніе. 2) Придумываніе.
Промахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Промахнуться. (Объ ударѣ, но не о выстрѣлѣ). Як ударить хто, то промовить: «лясь!», а як промахнеться, то товариш почина його руки гладити. Чуб. III. 103.
Хихлатий, -а, -е. 1) Пушистый. Хвіст у лиса хихлатий. Вх. Зн. 76. 2) Вѣтвистый. Хихлате смеречє. Шух. І. 185.
Хованиця, -ці Воспитанница, вскормленница, пріемная дочь. Вх. Лем. 478.