Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Березниця, -ці, ж. = березник. Бігла телиця та з березниці. X. Сб. VII. 444.
Булянка, -ки, ж. = бульбисько. Гн. 11. 107.
Відціджувати, -джую, -єш, сов. в. відцідити, -джу, -диш, гл. Отцѣживать, отцѣдить.
Допанува́ти, -ну́ю, -єш, гл. 1) Окончить барствовать. 2) Окончить царствовать.
Заколо́джувати, -джує, сов. в. заколо́дити, -дило, гл. безл. Сдѣлаться запору. Як заколодило, так який уже день і на двір не ходе. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Звиса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. зви́снути, -ну, -неш, гл. 1) Нависать, нависнуть. Ой звисли чорні хмароньки, звисли. Чуб. V. 34. 2) Отвисать, отвиснуть. Тут то страва, тут то люба! покуштуєш — звисне губа. Маркев. 48. 3) Съ отрицаніемъ: не переставать висѣть. Нагаєчка дротяночка з кілка не звисає. Чуб. V. 578.
Лю́шенька, -ки, ж. Ум. отъ люшня́.
Повідхиляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же что и відхилити, но во множествѣ.
Подотісувати, -сую, -єш, гл. Дотесать (во множествѣ).
Послужка, -ки, ж. Ум. отъ послуга.