Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

цупкий

Цупкий, -а, -е. 1) Крѣпкій, тугой. Скинь цупкиї пута. Н. п. Цупкий мороз. Кв. 2) О матеріи, бумагѣ, кожѣ и пр.: жесткій, твердый, стоящій, какъ лубъ, прочный. Цупке сукно. Харьк. у. Цупка шкура. Цупка матерія, мабуть довго носитиму. Лебед. у. Диняче насіння цупке. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 437.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦУПКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЦУПКИЙ"
Гиги меж. Подражаніе звуку смѣха, плача, ржанія лошади. Тепер продам, а сама зімою гиги буду їсти. Ном. № 10551.
Догожа́ти = Догоджати.
Доторгува́тися, -гу́юся, -єшся, гл. 1) Доторговаться. Доторгувався, що вже ні краму, ні грошей нема. Харьк. 2) Сторговаться.
Забри́зкуватися, -куюся, -єшся, сов. в. забри́зкатися, -каюся, -єшся, гл. Забрызгиваться, забрызгаться. Забризкався, захлюстався. Кв. І. 138.
За́ти́шно нар. Уютно, укромно; тихо. Захотів пишно! аби затишно. Ном. № 9890.
Обітерти Cм. обтирати.
Площити, -щу, -щиш, гл. Болтать, разсказывать. Я чув, що він площив, що він украв моїх коней. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Позгублювати, -люю, -єш, гл. Растерять.
Поточуватися, -чуюся, -єшся, гл. Покачиваться, пошатываться. Загнибіда увійшов у кухню, поточуючись. Мир. Пов. II, 76.
Хазяїн, -на, м. Хозяинъ. Ой хазяїн дома хазяйнує, на білому спати лягає, а безщасний чумак у дорозі всяку муку приймає. Н. п. Гостям сміх, а хазяїну сльози. Ном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЦУПКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.