Його, йому мѣст., родит. и дат. пад. отъ він.
Освічати, -ча́ю, -єш, гл. = освічувати. Не буду, Божейку, людей освічати. Сонечко ясне, красне, освічаєш гори, долини, освіти мов личко, щоби моє личко було ясне — красне, як сонечко.
Осел, осла, м. Оселъ. Набув, як сокола, а тяжко збути, як осла.
Поперебігати, -гаємо, -єте, гл. Перебѣжать (о многихъ). Усі поперебігали на цей бік.
Порозминати, -на́ю, -єш, гл. Размять (во множествѣ).
Сміїни, ї́н, ж. мн. Свадебный пиръ на четвертый день свадьбы.
Сніговиця, -ці, ж. Мятель.
Стишатися, -шаюся, -єшся, сов. в. стишитися, -шуся, -шишся, гл. Утихать, утихнуть, успокоиться. На селі вже гомін стишався. А щоб ти не стишавсь. Вона лягла стишилась-стишилась, — тіки дух зводиться. Ледві вже його розговорила: і цілувала вже, і обнімала, — насилу стишився. Навіки стишилась.
Учічкати, -каю, -єш, гл. = заквітчати. Образи учічкані свяченим зілям.
Хура 1, -ри, ж. Нагруженный кладью возъ, сани съ кладью, кладь. Приїхали козаки аж трьома хурами. Що на перву хуру скриню та перину, а на другу хуру все сребро та злото, а на третю хуру сама Хайка сіла. Бувало накладуть хуру хліба, як тільки може снасть винести. Тепер посилає мене (хазяїн) з хурою в Одесу. Хури не брали. стати під хуру. Подрядиться везти кладь. Сергій.... із під хури вернеться.