Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигострювати, -трюю, -єш, сов. в. вигострити, -рю, -риш, гл. Оттачивать, отточить, наострить. Ой вигостри, сину, гострую сокиру, да поїдь у поле — ізрубай тополю. Мет. 286.
Горчи́ця, -ці, ж. 1) = Гірчиця. 2) = польова́. Раст. Lisymbrium Sophia L. ЗЮЗО. І. 136. 3) — лубе́нська. Раст. Brassica Rapa. ЗЮЗО. І. 114.
Жезло, -ла, с. = жезл.
Заметуши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Засуетиться.
Ключенько, -ка, м. Ум. отъ ключ.
Матери́нка, -ки, ж. 1) Раст.: а) Душица, Origanum vulgare L. ЗЮЗО. І. 130. б) Chenopodium vulgare. Шух. І. 21. в) Thymus serpyllum. Анн. 354. Лв. 102. Ой у полі нивка, на ній материнка. Чуб. V. 96. 2) мн. материнки = матірка 2. ЗЮЗО. І. 115.
Набро́статися, -таюся, -єшся, гл. = наброститися.
Прошнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = прочнутися. Хата, 15. МУЕ. ІІІ. 77.
Сельце, -ця, с. Ум. отъ село.
Штомпель, -ля, м. Часть витушки. (Cм.). Конст. у.