Брикливий, -а, -е. 1) Лягающій.
2) Своенравный, капризный. Ти, кажуть, дівка не бриклива, але од старости сварлива. Ум. брикливенький.
Ирід, -рода, м. см. ирод.
Невмітно нар. мені невмітно. Я не замѣтилъ, не припомню. Сього невмітно мені, щоб таке було в його рало.
Підростати, -та́ю, -єш, сов. в. підрости́, -сту́, -стеш, гл. Подрастать, подрость. Стала дівчина підростати. Підростають сахарні буряті.
Поворушитися, -шу́ся, -шишся, гл. Пошевелиться. Аби поворушились, аби словечко між собою заговорили, зараз пани й гримають.
Позавтрьому нар. Послѣзавтра.
Порозумніти, -ні́ю, -єш, гл. = порозумнішати.
Приорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. приора́тися, -рю́ся, -ре́шся, гл. Допахивать, допахать до какого либо мѣста. Приорався Семен до межі, до бору.
Халасувати, -сую, -єш, гл.
1) = халасати.
2) Лакомиться.
Цямрина, -ни, ж. Одно бревно изъ сруба у колодца. Ще цямрин зо три покласти, то й доцямруємо криниці. Та й викопав при долині глибоку криницю.... і виложив цямриною. Также вообще верхняя часть сруба колодезнаго, находящаяся надъ землею. Перегнулась вона керез цямрину, хотіла води напитись. Ум. цямринка. Треба.... цямринку в колодізь їй упустити.