Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випорхати, -хаю, -єш, гл. Порошить. Чорна хмара виступає, дрібний дощик викрапає, білий сніжок випорхає, бурлак ніжки піднімає. Мет. 464.
Відтикати I, -каю, -єш, сов. в. відіткнути, -ну, -неш, гл. Откупоривать, откупорить, открывать, открыть. Відіткни пляшку. Одіткнув верх. Рудч. Ск. І. 182.
Горда́, -ди́, ж. = Орда. АД. І. 117. Наступає горда. Лукаш. 123.
Корноз, -за, м. = кнур. Вх. Лем. 427.
Планка, -ки, ж. Дикое яблоко, дикая яблоня. Угор.
Плетениця, -ці, ж. 1) Плетенка. 2) Особаго рода фигуры при игрѣ въ шума. Ой нумо, нумо у шума гуляти, шума заплітати! Заплетем плетеницю. Грин. III. 103.
Посельський, -а, -е. Посольскій. К. Бай. 21.
Рижуха, -хи, ж. Раст. Draba nemorosa. ЗЮЗО. І. 121.
Черешня, -ні, ж. Черешня, Prunus Avium L. ЗЮЗО. І. 132. Зеленіють по садочку черешні та вишні. Шевч. 69. Ум. черешенька. Мет. 12.
Щебетання, -ня, с. 1) Щебетаніе. Драг. 114. Грин. III. 256. Нема в саду соловейка, нема щебетання. Чуб. V. 73. 2) Веселый разговоръ, веселая болтовня.