Безперий, -а, -е. Не имѣющій перьевъ, неоперившійся. Коли б тільки який гаспид не приніс того горобця безперого. Та деколи яструб на камінь сідає, щоб гадину діткам безперим піймать.
Бритовка, -ки, ж. Ум. отъ бритва.
Возлоб'Я, -б'я, с. Волосы надъ лбомъ. Так скубонув за возлоб'я, аж волосся затріщало.
Кваплятися, -ля́юся, -єшся, гл. Спѣшить торопиться. Квапляється-хапається, як попівна заміж.
Лове́цький, -а, -е. Охотничій, ловецкій. За лаштунками чутно ловецькі роги. Сплітають сіть ловецькую на нас.
Мета́ль, -ля, м. Клинъ въ мельничномъ валу для поднятія песта, падающаго въ толчею.
Підгонити, -ню, -ниш, сов. в. підігнати, -жену, -не́ш, гл.
1) Подгонять, подогнать. Підігнав воли до воріт, аж вони стали, не хочуть іти.
2) Подгонять, подогнать, торопить, поторопить. А ну піджени вороного, а то йде як неживий. Та ну бо неси швидче! — Чого ти мене підгониш?
3) Подбивать, подбить. Підгонити клинєм.
Подоїздити, -димо́, -дите, гл. Доѣхать (о многихъ). Подоїздили всі до яру та й поставали: повен води — не переїдеш.
Тиснути, -ну, -неш, гл.
1) Жать, прижимать, давить. Чого ти мене так тиснеш за руку? Самого наче хто за серце тисне.
2) Втискивать, пихать. Свій своєму лиха не мислить: як побачить на сухому, то в болото тисне. Кислий — та в рот тисне.
3) Тѣснить. Чи не той то козак Нечай, що ляшеньків тисне.
4) Угнетать, притѣснять.
Уроїтися, уроюся, -їшся, гл. — в голову. Засѣсть въ головѣ. Вроївся мені в голову Семен небіжчик.