Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Галювання, -ня, с. Дѣйствіе отъ гл. галювати.
Дужче нар. 1) Сравн. ст. отъ дуже. Сонце тепер дужче гріє на землю, ніж зімою. Ком. II. 45. Хто вище злізе, — дужче пада. Посл. 2) Громче. Кажіть дужче — не чую. Полт. На музику знай покрикує, щоб дужче грала. Кв. ІІ. 233. Ум. дужченько. Немного сильнѣе.
Зави́сти Cм. зависати.
Обосоніж нар. = босоніж. Цілу зіму проходять обосоніж і онучон не знають. О. 1861. X, 39.
Опришкуватий, -а, -е. Злой, сварливый. Рк. Левиц.
Поброїти, -ро́ю, -їш, гл. = наброїти. Вх. Лем. 451.
Покладливий, -а, -е. Покладливий, ласковый. Мирг. у., Ум. покладливе́нький. Г. Барв. 446.
Псалтирник, -ка, м. Учащійся псалтыри.
Скнара, -ри, об. Скупецъ, скаредъ, скряга. К. ЦН. 176. Г. Барв. 455.
Ставок, -вка, ставо́чок, -чка, м. Ум. отъ став.