Вихрюватий, -а, -е. 1) Обильный вихрями. Зіма вихрувата.
2) Сокрушає беззаконним буйні глави вихрюваті.
Десятолі́ття, -тя, с. Десятилѣтіе.
Ди́бки I нар. = Дибка. Дали бабі рибки, стала баба дибки.
Кухаренко, -ка, м. Сынъ повара.
Пімперля, -ля́ти, с. Недоростокъ. Добре йому знакомі були сі пороги, та переступав він їх ще «пімперлям», а тепер Іван у же... молодець хоч куди.
Плавля, -лі, ж. Болотистый лугъ.
Повикорчовувати, -вую, -єш, гл. Выкорчевать (во множ.).
Постягати, -га́ю, -єш, гл. То-же, что и стягти, но во множествѣ. Назад руки постягала, під хана погнала.
Розлучити, -ся. Cм. розлучати, -ся.
Урожати, -жаю, -єш, сов. в. уродити, -джу, -диш, гл.
1) Рожать, родить. Уродила мама, що не прийма й яма. Не уродить сова сокола — іно таке, як сама.
2) Хорошо вырастать, вырасти и принести плодъ, уродить. Як мак не вродить, то голоду ще не буде. Які груші уродили. Уродив постернак. Яке Бог уродив, таке й жну.