Брей. меж. Припѣвъ въ пѣсняхъ, безъ особаго значенія, заимствованный изъ сербскаго языка и встрѣчающійся вмѣстѣ съ такимъ же восклицаніемъ море. Ходить турчин по риночку. Гей, море бре! Ходить сербин по базарі. Брей море, брей! Та торгує дівчиноньку. Брей море, брей!
Залулу́кати, -каю, -єш, гл. О ночныхъ хищныхъ птицахъ: закричать. Залулукала сова. Залулукав леліт.
Історичний, -а, -е.
Наскликати, -ка́ю, -єш, гл. Созвать многихъ. Гультайства силу наскликав.
Осюди нар. Вотъ сюда.
Поперезивати, -ва́ю, -єш, гл. Перезвать (многихъ).
Потовкти, -вчу, -че́ш, гл.
1) Потолочь, истолочь.
2) Побить въ дребезги. Потовк йому усі пляшки й усі чарки. Горшки потовк, вікна побив.
2) Поколотить. Вона його п'яного потовче.
Пучечок, -чка, м.
1) Ум. отъ пучок.
2) Букетикъ. Пучечок тіток.
Сваненька, сванечка, -ки, ж. Ум. отъ сваха.
Староденний, -а, -е. Старый, старинный. Сумує Корсунь староденний. Староденний Дніпро.