Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Градівник, -ка, м. Знахарь, управляющій градомъ. Шух. І. 43.
Гребови́цький, -а, -е. Относящійся къ гребовиц'ѣ. Пісні гребовицькі. Грин. ІІІ. 127.
Догово́рювати, -рюю, -єш, сов. в. договори́ти, -рю́, -риш, гл. Договаривать, договорить, оканчивать, окончить рѣчь. Ще він не договорив слова. К. Іов. 4.
Мерзе́ник, -ка, м. Мерзкій человѣкъ, мерзавецъ. Ти, мерзенику! Вх. Лем. 435.
Наві́дшибі нар. Особнякомъ, въ сторонѣ, отдѣльно. Хата стоїть навідшибі. Мій син Андрій навідшибі живе, а Петро зо мною. Черк. у.
Особисто нар. Лично.
Промовен, -вна, -вне Краткая форма отъ промовний. До всякої людини маю слово, промовен я і з цісарем великим, а з нею — мовчазний. К. ЦН. 196.
Сирохманя, -ні, ж. Сирота (дѣвочка). Угор.
Факля, -лі, ж. Факелъ. Приходить туди з лихтарнями та факлями. Єв. І. XVIII. 3.
Шкапіка, -ки, ж.= шкапійка = шкапина.