Відправа, -ви, ж.
1) Богослуженіе, служеніе. Кончилась відправа, вона (панночка) пішла з церкви. Попи добилися копійки і за одправи принялись. відправу правити, чинити. Служить (въ церкви). Почали велику одправу правити. Сліпий старець чинить у дому Божому одправу.
2) Отпускъ. Козак молоденький о відправу просить: «пусти ж мене, пане, звідси на Волиня».
Відректи, -ся. Cм. відрікати, -ся.
Колісня, -ні́, ж.
1) = колішня. 2) мн. колісні. Родъ вышивокъ.
Коломиєць, ми́йця, м.
1) Житель Коломыйскаго округа.
2) Добывающій соль. Ой чи ти козак, чи ти чумак, чи ти коломиєць? передай мені хоть сухарь на гостинець. Значеніе слова видно изъ слѣдующихъ стиховъ Климентія: Торяники велику працю подиймають, паче коломийцов, що гуски виробляють.
Ме́ливо, -ва, с. = мливо.
Надчухра́ти, -ра́ю, -єш, гл. Срубить часть вѣтвей съ дерева.
Напусто́шувати, -шую, -єш, сов. в. напустошити, -шу, -шиш, гл. Опустошать, опустошить много чего.
Невара, -ри, ж. Плохая хозяйка, неумѣющая и сварить. Нетопа й невара (про жінку).
Псалтирний, -а, -е. Псалтырный. Псалтирні вірші. На струнах псалтирних заграю.
Райце, -ця, с. яйце́-райце́. Сказочное яйцо, заключающее въ себѣ богатство въ видѣ скота. Розбив те яйце-райце. Як узяв же скот вернуть із того яйця.... верне та й верне.
