Загнізди́тися, -джу́ся, -ди́шся, гл. Сдѣлать себѣ гнѣздо. Татари..... степові орлята, що загніздились по-над морем Чорним.
Засопти́ся, -пу́ся, -пе́шся, гл. = засапатися. Оддиш бо трохи, Остапе! бач, як засіпся.
Му́литися 1, -люся, -лишся, гл. Мяться, переминаться. Микита довго чогось мулився і не хотів протів ночі виїздити. Та оце було мулюсь, мулюсь, а на дворі холодно; треба йти.
Нескреба, -би, об. Неотеса. Ой вийду я за ворота — нема мого злота, тільки стоїть той нескреба, що мені не треба.
Обачити, -чу, -чиш, гл.
1) Увидѣть. Та скажи мі, чи обачу миленького очі.
2) Замѣтить. М'я з другою в любві обачила.
Повкочувати, -чую, -єш, гл. Вкатить (во множествѣ). Повкочуй колеса в повітку.
Свидовий, -а́, -е́ 1) Изъ дерева свид. Вирубай тридевять дубцов тернових, глодових, шипшинових і свидових. 2) Не переспѣлый, чуть-чуть недозрѣлый. Чи не сиплеться пшениця? — Ні, вона саме свидова. видове жито. У нас молотять жито свидове, з його хліб смачніший бува.
Свинина, -ни, ж. 1) Свинина. Нема над рибу линину, а над мясо свинину. 2) Свинья. Не можеш (гадино) їдь пустити а ні в челядині, а ні в худобині, а ні в свинині. (Заклинаніе отъ укуса змѣи). Ум. свининка.
Суперечитися, -чуся, -чишся, гл. Спорить. Суперечались-суперечались, та давай битись.
Ущикнути, -ну, -неш, гл. Ущемить, прищемить. Дверьми вщипнув.