Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гордівни́к, -ка́, м. Гордый человѣкъ, гордецъ. Сумує собі гордівник мовчки. Г. Барв. 456.
Жабини, -бин, ж. мн. = жаберина. Вх. Лем. 413.
Икати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] икнути, -ну, -неш, гл. Икать, икнуть.
Купитися, -плюся, -пишся, гл. = купчитися. Чужі діти до неї купляться. Г. Барв. 239. А що ти скажеш про поспільство, що купиться коло Ніжена? К. ЧР. 305. Куптесь у полки, кричіть у раду. К. ЧР. 355. Кругом цього царя купилась ціла академія писателів. К. Іов. IX. Думка за думкою купиться. Г. Барв. 48.
Любове́ць, -вця́, м. Любитель. Козелецк. у.
Переклейнювати, -нюю, -єш, сов. в. переклейни́ти, -ню́, -ниш, гл. Вновь налагать, наложить клеймо, знакъ, мѣтку. Переклейнити треба вівцю. Конст. у.
Розчавушити, -шу, -шиш, гл. = розчавити. Розчавушили хліб. Кобел. у.
Селешок, -шка, м. Ум. отъ селех.
Спрягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. спрягти́ся, -жу́ся, -же́шся, гл. 1) Спрягаться, запрягать, запречь вмѣстѣ, напр. воловъ для пахоты. Як у кого нема на плуг волів, то спрягається з ким. Харьк. Було в нас два воли, — спряжуться з сусідом Г. Барв. 267. 2) Соединяться, соединиться. Був собі котик та півник, да спряглися жить. Рудч. Ск. І. 27.
Троюда, -ди, м. Забіяка. Федьк.