Викот, -ту, м. Вырѣзка, выемка (для воротника напр., въ одеждѣ).
Голодати, -даю, -єш, гл. = голодувати.
Гузи́рь, -ря́, м. 1) Комель дерева (гузєр, гузір). Комель, нижняя толстая часть снопа. Гузирем подавай снопи. 2) Мѣсто, гдѣ мѣшокъ связанъ, завязанъ. Уголъ мѣшка или косого мѣшечка. 3) Мѣшокъ въ бреднѣ. Ум. Гузире́ць. А він торбинку за гузирець та й висипав груші.
Жебоніт́и, -ню́, -ни́ш, гл. Лепетать. Будемо жебоніти, як маленькі діти.
Кумкати, -каю, -єш, гл. О лягушкахъ: квакать монотонно, издавая звуки, подобные: кум-кум. Кумкають в них жаби рано й вечір.
Ли́мзати, -гаю, -єш, гл. = лемзати. Полимзав він трошки з мисочки, та й знов ліг, сказано — недужий.
Попрацюватися, -цююся, -єшся, гл. Сильно потрудиться. Отому чоловікові, що хата згоріла, так горе: доведеться попрацюватися, бо все з себе самого, ніхто не поможе.
Роспирскуватися, -куюся, -єшся, сов. в. роспи́рскатися, -каюся, -єшся, гл. Разскакиваться, разскочиться въ разныя стороны, разбрасываться, разбросаться. Зерно не роспирскувалося, а падало в дучай.
Широколистий, -а, -е. Широколистый. Широколистії тополі.
Щелепа, -пи, ж. Челюсть. Він йому розбив голову — ударив кінською щелепою. Як не перестанеш лаяться, до я тобі щелепи роздеру.