Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гей! I меж. 1) Понуканье для воловъ, коровы: прямо впередъ. Воликів за налигач.... та й гей! соб! цабе! помаленьку. Рудч. Ск. II. 142. 2) Эй, ну! Гей, хлопці, до роботи! А гей, княгине, давай козакам вечерять. К. ЧР. 217. 3) Пѣсенное непереводимое восклицаніе. Розвивайся, сухий дубе, завтра мороз буде, гей завтра мороз буде. Мет. 21. 4) гей-си = шугу. Гей-си, гей-си, зозуленько, в темний ліс кувати. Чуб. V. 758.
Го́тьта! меж. Крикъ на лошадь: направо. Вх. Лем. 405.
Жуга́ло, -ла, с. = жигало.
Зали́шок, -шку, м. Излишекъ. На малу міру сот зо три з залишком. Кв. ІІ. 13.
Лазній, -я, -є. Въ выраженіи: лазня піч. Та часть печи, на которой просушиваютъ зерно, а зимою спятъ. Кіевск. у.
Мале́зний, -а, -е. Малый, пустячный, ничтожный. Желех.
Нокати, -каю, -єш, гл. Понукать (лошадь), кричать но.
Претак, -ка, м. Рѣшето. Вх. Лем. 456.
Реп'яхівка, -ки, ж. Разновидность плахти. КС. 1393. ХП. 455.
Тулійка, -ки, ж. = облімок. Вас. 163.