Дви́хкати, -каю, -каєш, гл. Колебаться, трястись.
Журли́вий, -а, -е. 1) Склонный къ печали, часто грустящій. Я собі вдалася журлива, а Параска ніколи не зажуриться, все регочеться. 2) Печальный, грустный. А Настя йде біла як хустка, ні журлива, ні весела, — от мов з каменю. 3) Заботливый, постоянно заботящійся. Гей не журливая та не клопотливая бурлацькая голова! Куди гляну, подивлюся: все чужая чужина.
Зі́па, -пи, ж. Крикунья.
М'язі, -зів, м. мн. Мускулы.
Одо.. Кромѣ находящихся здѣсь словъ смотри еще отъ відо... до відотіль.
Поверхниця, -ці, ж.
1) У гуцуловъ: толстая суконная онуча — вторая изъ трехъ, наматываемыхъ на ногу.
2) Попона поверхъ сѣдла. Ум. поверхничка.
Прибагати, -га́ю, -єш, сов. в. прибагти и прибагнути, -ну, -неш, гл. Имѣть, возымѣть странное желаніе.
Успівати, -ваю, -єш, сов. в. успіти, -пію, -єш, гл. Успѣвать, успѣть, поспѣть. Ой не вспіла дівчинонька край віконця сісти.
Херувим, -ма, м. Херувимъ. Митра на голові херувимом дана. Ум. херувимчик. Двокрилий херувимчик.
Чхатися, -ється, гл. безл. Чихаться. Перець м'яла, так тепер у носі крутить та пхається. «Чхається!» — Дорогу чуєш. доро́га пхається. Предстоитъ отправляться въ путь.