Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видюк, -ка, м. Макъ-самосѣйка, Papaver Rhoeas.
Го́нір, -нору, м. = Гонор. Стор. МПр. 46.
Ґіцкатися, -каюся, -єшся, гл. = Лоскотатися. Вх. Уг. 235.
Дочі́суватися, -суюся, -єшся, сов. в. дочеса́тися, -шуся, -шешся, гл. Дочесываться, дочесаться.
Дря́пати, -паю, -єш, гл. 1) Царапать. Штовхають її, дряпають, щипають. МВ. І. 76. Дивись, кіт як дряпає. Харьк. (Собаки) заскіглили і стали дряпати лапами. Стор. МПр. 112. 2) Царапать, плохо писать.
Поблизу нар. Вблизи. Поблизу стояли старі вишні. Левиц. І. 331.
Польовик, -ка, м. 1) Житель полей, равнинъ. 2) Бѣсъ, живущій въ полѣ. Левч. 37.
Прителіпатися, -паюся, -єшся, гл. Приплестись, притащиться. Ну чого ти сюди прителіпалась? Харьк. у.
Удавлений, -а, -е. Заглушенный. Стало чуть наче вдавлений голос, як от би з затуленого рукою рота. Екатер. у. (Залюб.).
Черетниця, -ці, ж. Раст. Calamagrostis Halleriana. Шух. І. 20.