Зубцьований, -а, -е. Имѣющій зубчатый орнамента.
Корівчина, -ни, ж. Плоховатая корова. Корівчина була та стара, дак і загинула.
Луб, -бу и -ба, м. Лубъ, кора (съ липы и нѣкоторыхъ другихъ деревъ). Гроші сховані під дубом, накриті лубом. лубом стоя́ти. Быть твердымъ какъ лубокъ (объ одеждѣ, вообще о тканяхъ). Воно (одежа) лубом на нас і стоїть, аж тіло дере. дощ ллє як з луба. Дождь какъ изъ ведра. Ум. лубок, лубочок.
Мля́вість, -вости, ж. Вялость, слабость.
Молодови́к, -ка́, м. Молодой скотъ.
Опарканюватися, -нююся, -єшся, сов. в. опарканитися, -нюся, -нишся, гл. Огораживаться, огородиться. Високим валом воно (село) обсипалось і по валу дубовими палями опарканилось.
Переморгнутися Cм. переморгуватися.
Супитися, -плюся, -пишся, гл. Хмуриться. Омелько пє та супиться, аж зморшки понабігали йому на лобі. А стара супиться та бурчить.
Ськальниця, -ці, ж. Ищущая (въ головѣ).
Щедрівчаний, -а, -е. Къ щедрівкам относящійся.