Безсилля, -ля, с. Безсиліе, отсутствіе силъ. Дай мені моє безсилля і мизерність зрозуміти.
Дно, -дна, с. Дно. Ходить, як лин по дну. Ой там плавало судно, позолочуване дно. Ум. Де́нце, де́нечко. Сопілочка з барвіночку, калинове денце. Хам тільки на денці... гуща зосталася.... пів чарочки. Ой у полі та озеречко, там плавало та відеречко, соснові клепки, дубове денечко. Ув. Дни́ще.
Дранта́вий, -а, -е. = дрантивий.
Заде́ржуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. заде́ржатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Задерживаться, задержаться. Чує він, що плуг його за щось задержався. 2) Удерживаться, удержаться, сохраняться, сохраниться. Де-не-де задержались старі шапки.
Нахливці нар. = нахильці. Випив горілку нахливці.
Пристановляти, -ля́ю, -єш, сов. в. пристановити, -влю́, -виш, гл. = приставляти, приставити. А ми ж їх, прескурвих синів, та у город пристановили. Зоставила мене хазяйка зовсім у себе, пристановила до дитини.
Роз'єднуватися, -нуюся, -єшся, сов. в. розєдна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Разъединяться, разъединиться, разойтись. Того ж батька, такі ж діти, — жити б та брататься! ні, не вміли, не хотіли, треба роз'єднаться.
Ростовкти, -чу, -чеш, гл.
1) = ростовкмачити 1. Так паняті носа і ростовк. Ростовкла таку добру макітру.
2) = ростовкмачити 2. Чи ви мене справді морочите, чи на глум піднімаєте? Я нічого тут не ростовчу собі.
Теперісінько, теперісічко, нар. Какъ разъ теперь, именно теперь.
Шаноба, -би, ж.
1) Честь, почетъ, уваженіе, почтеніе. На що та й шаноба, як добрее слово.
2) була йому шаноба! Досталось ему.