Вид, -ду, м.
1) Лицо. Поганому виду нема стиду. Глянь на вид та й кажи, що Свирид. Увесь вид кропивою пожалив.
2) Зрѣніе. Видом видати, слихом слихати. Ум. видок, видочок.
Грана́та, -ти, ж. Драгоцѣнный камень, гранатъ. На шиї гранати, корали, дукачі, як жар горять.
Жаде́н Ii, -дна́, -е = жадни́й. Не жаден ні хліба, не жаден ні грошей. На копійку не жаден.
Жрець, жерця́, м. Жрець. Жерці і ликторі стоять.
Заха́яти, -ха́ю, -єш, гл. = занехаяти.
Лупі́ж, -жу, ж. Куски дерева, съ которыхъ содрана кора.
Проморочитися, -чуся, -чишся, гл. Провозиться, испытать затрудненія, хлопоты, заботы.
Реготня, -ні, ж. = регітня. Скрізь гармидер та реготня.
Стовбурчати, -чаю, -єш, гл. Подыматься вверхъ, становиться дыбомъ.
Хамінок, -нка, м. Чортъ.
