Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вертіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Вертѣть, крутить. Вертить хвостом. Ном. № 3004. До Бога далеко, а пани вертять, як хотять. Ном. № 1237. У такому ділі як не верти, треба або чорта, або жінки. Шевч. 284. 2) Сверлить. У дошці вертіти дірку. Дещо.
Дзвона́рський, -а, -е. Относящійся къ звонарю.
Зи́чно нар. Громко, звучно. Громада зично загула. Шевч. 558.
Калинка, -ки, ж. Ум. отъ калина.
Ланцюговий, -а, -е. Цѣпной.
Нане́забудь нар. Ha память.
Нашивка, -ки, ж. Кусокъ холста, которымъ подшивается спина и плечи сорочки для прочности. Гол. Од. 65. Желех.  
Одноральський, -а, -е. Генеральскій.
Попереганяти, -няю, -єш, гл. То-же, что и перегнати, но во множествѣ. Попереганяйте вівці на той бік, там краща паша. Екатер. у.
Принадно нар. Заманчиво, привлекательно. Левиц. І. 265.