Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Джеркота́ти, -кочу́, -чеш, джеркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Джерґотати. Яка мальована та штучна птиця! вертиться, джеркотить, по дереву скака. Греб. 391. Грин. II. 340. Все тямлють, джеркотять, як гуси по німецьки. Греб. 388. Жиди джеркочуть тілько та дурять людей хрещених. Стор. МПр. 170. Греб. 367. К. Дз. 147.
Діскува́тися, -куюся, -єшся, гл. Искать, хлопотать. Пропав віл, не дуже за ним і діскуються. Черкас. у.
Завда́ча, -чі, ж. Задатокъ. Я вже взяла три карбованці на завдачу. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Зугледіти, -джу, -диш, гл. Замѣтить, подмѣтить.
Невільник, -ка, м. Невольникъ, рабъ; заключенный въ тюрьму. Гість — невільник: де посадять, там і сиди. Ном. № 11943. Ум. невільничок.
Нічого 2 мѣст. Ничего. Нічого не знає. без нічо́го. Ни съ чѣмъ, съ пустыми руками. Пішов без нічого. Грин. III. 167.
Підхвебель, -ля, м. Испорч. фельдфебель. Буде мені товчеників від... підхвебеля за те, що опізнився. Грин. II. 295.  
Поопинятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Очутиться (о многихъ).
Розжатися Cм. розживатися.
Скриволіти, -лію, -єш, гл. = скривіти. Отак, так танець где, по кривому скриволіє. Чуб. III. 35.