Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гружа́віти, -вію, -єш, гл. Грузнуть. Яке там болото! їден копит гружавіє. Н. Вол. у.
Жва́вість, -вости, ж. Живость. Зоя дивувалась, де набралось стільки жвавости, спритности в того Тараса. Левиц. І. 353. Вилучили всю жвавість з дитини. Св. Л. 159.
Зохабити, -блю, -биш, гл. Оставить, бросить. Вийшло дівча (жито) жати, не могло го в ручку взяти. Пішло оно до крамниці купувати рукавиці, рукавиці не купим, в полю жито зохабило. Гол. І. 339.
Настинати, -на́ю, -єш, гл. Срубить много, убить многихъ рѣжущимъ орудіемъ. Повен двір і сад їх настинато та навішано горопах. К. ЦН. 274.
Перехворіти, -рію, -єш, гл. Переболѣть. Инший віл перехворіє та й живе, а инший здохне. Лебед. у.
Понапльовувати, -вую, -єш, гл. Наплевать (во множествѣ). Не люблю я куріїв за те, що понакурюють та понапльовують. Харьк. у.
Попідгір'ю, нар. Подъ горою. Ой піду я попідгір'ю. Грин. III. 417.
Пту-ча! меж. Крикъ на воловъ: направо! Вх. Лем. 458.
Тузяка, -ки, м. Ув. отъ туз.
Шкрябання, -ня, с. Царапанье.