Боронитися, -ню́ся, -нишся, гл. Защищаться. Узявся я і буду боронитись, бо всякий день творив я Божу правду.
Волока, -ки, ж. 1) Завязка у лаптей, постоловъ и пр. Наступив йому на волоку од постола. Ув. волочище. Вербовими пастолищами, лозовими волочищами. 2) Въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Стародубскаго и Сосницкаго уу. участокъ, на которомъ нажинаютъ отъ 80 до 100 копенъ ржи (слѣдовательно 8 — 10 десятинъ) съ равнымъ количествомъ земли въ другихъ двухъ смѣнахъ съ извѣстной частью сѣнокоса и даже лѣса или заросли называется чверткою, а четыре такихъ чвертки — волокою.
Голу́бонько, -ка, м. Ум. отъ голуб.
Ґрунтови́й, -а́, -е́. 1) Почвенный. 2) Землевладѣльческій.
Закандзю́битися Cм. закандзюблюватися.
Крилечко, -ка, с. Ум. отъ крило.
Почіпка, -ки, ж. Веревочка, привязанная къ люлькѣ, — ставя въ этотъ шнурокъ ногу, качаютъ люльку. У неї нога не сходить із почіпки. сісти на почіпки, сидіти на почіпках. Сѣсть на корточки, сидѣть на корточкахъ.
Пошкалювати, -люю, -єш, гл. Посмѣяться надъ чѣмъ.
Ропуханя, -ні, ж. = ропуха.
Телень меж., выражающее звукъ колокольчика. ані теле́нь. Ні звука. Громада ніби нежива, ані телень.