Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Говільниця, -ці, ж. Говѣльщица. Аф. 362.
Заміча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. замі́тити, -чу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, примѣчать, примѣтить. Тільки замітиш свою сторону, дак і кажи: тпру! Рудч. Ск. I. 72.
Зступатися, -паюся, -єшся, сов. в. вступитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Сходиться, сойтися вмѣстѣ, сближаться, сблизиться. Передні... зступаються ближче один до одного. Мир. ХРВ. 262. 2) Осѣдать, осѣсть, сойтись, сдвинуться. Зступилась хата. Канев. у. Ввійшов Іван до Остапа в гріб і слідком за ним земля зступилась. Грин. І. 288. 3) Сжиматься, сжаться. Як зступляться черевики, то ще й кісні будуть. Канев. у.
Льо́нок, -нка, м. Часть верстату. Шух. І. 255.
Медя́нка, -ки, ж. Берестянка для меду.
Наділля́ти гл. = надлити. Желех.
Позамучувати, -чую, -єш, гл. Замучить измучить (многихъ). Вони обидва такі катюги: жінок своїх чисто позамучували. Харьк. у.
Самостій, -то́ю, м. Раст. Ranunculus aquatilis. Вх. Пч. II. 35.
Уписуватися, -суюся, -єшся, сов. в. уписатися, -шуся, -шешся, гл. Вписываться, вписаться.
Шляховий, -а, -е. Дорожный. Мнж. 152. Грин. II. 37.