Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурлачок, -чка, м. Ум. отъ бурлак.
Викорчувати Cм. викорчовувати.
Гок, -ку, м. Степной загонъ для скота. Мнж. 178.
Ді́йма, -ми, ж. Предчуствіе, вѣсть, догадка? Венгер Руса не боявся, не мав тої дійми, бо він не чюв, шьо йде москаль вороними кіньми. Гол. II. 461.
Заті́р, -то́ру, м. Углубленіе въ клепкахъ деревянной посуды, въ которое бочаръ вставляетъ дно. Шух. І. 250.
Оступ, -пу, м. Лѣсъ вокругъ поляны? Думка його.... линула.... у ту білу хатину поміж темним гайовим вступом. Г. Барв. 143, а описаніе оступу стр. 135.  
Охтіти, -хчу, -хтиш, гл. Охать, жаловаться. Вх. Зн. 45.
Побіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Побѣсноваться.
Повибивати, -ва́ю, -єш, гл. 1) Выбить (о многихъ). Ви мені очі повибиваєте. Рудч. Ск. II. 103. 2) Перебить (многихъ). Такого народу повибивали під ту війну. 3) Окончить барабанить (на многихъ барабанахъ). Дівчинонька кріпко полюбила, козаченька рано не збудила, що в барабани да повибивали, у жоломійки да повигравали. Чуб. V. 151.
Цюра, -ри, ж. 1) = джура. Ой цюро ж мій молодесенький, та чи будеш мені вірнесенький. АД. І. 145. Ой п'є Байда та й кидається, та на свого цюру поглядається. Гол. І. 1. 2) Собака. Вх. Пч. І. 16; II. 5. Ум. цюрка, цюрочка.