Ґніт, ґнота́, м. Фитиль, свѣтильня. Святі та божі: свічки поїли, на ґнота засіли. Та згоріла лояночка від ґнота до ґнота. Ні ґнота́ нема́. Нѣтъ ничего. Ум. Ґно́тик. Ув. Ґноти́ще. Здоровий ґнотище: карасини багато вигоряє.
Ду́белець, -льця, м. = туболець.
Забайду́же нар. = байдуже. А як він випас нам луки, мак те забайдуже?
Корівниця, -ці, ж. Коровница. Одну дочечку мала, та й ту утеряла: із поля робітницю, од печі топілницю, од коров корівницю.
Луск, -ку, м. Трескъ.
Порозварювати, -рюю, -єш, гл. Разварить (во множествѣ).
Прицінитися Cм. прицінятися.
Смолівка, -ки, ж. Сосновая лучина.
Тепліський, -а, -е. = теплісінький.
Улан, -на, м. Уланъ. А в уланах добре жити, довбешкою воші бити. Ум. уланик, уланичок, уланчик.