Відчиняти, -няю, -єш, сов. в. відчини́ти, -ню́, -ниш, гл. Отворять, отворить. Золотий обушок скрізь двері відчине. Старший братіку! одчини ворітця. Хто торка, тому відчинять.
Дереня́к, -ку́, м. = Деренівка.
Залупи́ти, -ся. Cм. залуплювати, -ся.
Заставля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. заста́витися, -влюся, -вишся, гл. 1) Закрываться, закрыться. Вовірка заставляється хвостом. 2) Биться, побиться объ закладъ. 3) Закладывать, заложить себя. Хоч застався, а постався.
Коловодник, -ка, м. Птица: лонзикъ. Totanus.
Кояшник, -ка, м. Скупщикъ птицъ, ѣздящій для этого съ койцем въ селахъ.
Крівавий, -а, -е. Кровавый. Заспівали козаченьки пісню теї ночі, теї ночі крівавої. Працюєм до крівавого поту. Заводите кріваві чвари. Кріваві сльози.
Медовчи́к, -ка, м. Пчеловодъ.
Начутися Cм. начуватися.
Півсонно нар. Въ полуснѣ.