Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дзвя́га, -ги, ж. = Звяга.
Лебединка, -ки, ж. Сорт груші. Желех. Груша-лебединка. О. 1862. II. 48.
Лоптя́чка, -ки, ж. Щемленіе. Желех. Вх. Зн. 84.
Никнути, -кну, -неш, гл. Клониться, наклоняться. Никли трави жалощами, гнулось древо з туги. К. Досв. А голова никне набік, никне. Г. Барв. 116. Никнув аж до землі з туги. Г. Барв. 345.
Пец меж. = пуць. Коршак ле́тає, ле́тає, а далі пец на землю. Радомысл. у.
Попередочку нар. Ум. отъ попереду.
Пошиванка, -ки, ж. 1) Наволока. Він завівсь на худобу, на хазяйство; є в його і скриня, і подушки, є й полотняні пошиванки на їх. Васильк. у. 2) Родъ вышивки. Г. Барв. 216.
Пукавка и пукалка, -ки, ж. Родъ хлопушки: трубка изъ гусинаго пера, дерева, изъ которой пробка выталкивается сжатымъ воздухомъ. КС. 1887. VI. 479. Чуб. II. 157.
Саранячий, -а, -е. Саранчевый. О. 1861. X. 131.
Тиранити, -ню, -ниш, гл. Тиранить. К. Кр. 13.