Воротило, -ла, с.
1) = навій.
2) Длинное бревно, которымъ поворачиваютъ мельницу.
3) Часть токарні (Cм.).
4) Родъ ключа для поворачиванія навоя въ ткацкомь станкѣ.
Гарбати, -баю, -єш, гл. Грабить, захватывать, забирать. Червінці до себе гарбай.
Затахлува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Запропастить. Затахлував усю худобу і кінця не знайдеш.
Кметувати, -ту́ю, -єш, гл. Думать, раздумывать. Так чоловік кметував, поглядаючи.
Оп'яніти, -ні́ю, -єш, гл. Опьянѣть.
Печаловитий, -а, -е. Печальный. А тут хто й стрінеться — понурий, неговіркий, печаловитий.
Підсилатися, -лаюся, -єшся, сов. в. підіслатися, -шлю́ся, -шлешся, гл. — до ко́го. Посылать, послать сватовъ къ кому. Парубок... підіславшись де небудь нерозважно, вхопить гарбуза.
Призелений, -а, -е. Зеленоватый.
Пронудитися, -джуся, -дишся, гл. Проскучать.
Тарарахнути, -ну, -неш, гл.
1) Нанести ударъ, сопровождающійся продолжительнымъ шумомъ.
2) Упасть съ шумомъ.