Блювака, -ки, об. Страдающій рвотой.
Виговорити, -ся. Cм. виговорювати, -ся.
Вужів, -жева, -ве Ужу принадлежащій.
Зани́діти, -дію, -єш, гл. Зачахнуть.
Канцелярист, -та и канцеляриста, -ти, м. Канцеляристъ, канцелярскій чиновникъ. Зачав водити бенькети з повитчиками, з канцеляристами, з купцями. Ув. канцелюра.
Мете́лиця, -ці, ж. 1) Мятель. Бодай того коваля метелиця замела. Метелиця засипала як піском землю снігом. 2) Родъ танца, также музыка и пѣсня къ этому танцу. 3) Болѣзнь: овечій вертежъ = мотилиця 1. 4) = мотилиця 2. 5) Раст. Agrostis alba L. 6) метелиці давати. Трепать за волосы. Мужик попав коваля за верхів'я і давай йому метелиці давати.
Падіж, -жа, м. Падежъ. Падіж на овечок.
Перегнилий, -а, -е. Перегнившій.
Русь, -си, ж. Русь. Налетіли гуси з Гуси, сколотили воду Марусі.
Шутий, -а, -е. Не имѣющій одной изъ обыкновенныхъ принадлежностей. а) Безрогій, также съ малыми рогами. «Нема такого діла, щоб я не зробив!» — «А налигай шутого вола за роги.» — «Еге, коли ні за що налигача зачепити.» б) Безухій, безхвостый. шутий собака (безухій); шута корова (безъ хвоста); шутий цап — козелъ безъ бороды. в) — чоловік. Безухій или лишившійся волосъ на головѣ человѣкъ. г) — та цибуля. Лукъ безъ луковицы. Шута цибуля: одні пера, а головки нема. е) шута шия. Обнаженная, не прикрытая воротникомъ шея. У дівчини шута шия. ж) Узоры въ вышивкахъ также называются шуті: особый родъ, отличающійся отъ иного рода, называемаго ріжкаті.