Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гевка, гевси, нар. = гев. Вх. Уг. 232.
Голодний, -а, -е. 1) Голодный. Не голодна корова, що під ногами солома. Ном. № 5187. Як собака голодний. 2) голодне літо. Безхлѣбное лѣто. голодний рік. Голодный годъ. 3) голодна кутя. Канунъ Богоявленія Господня.
Грошозапло́д, -да, м. Копящій деньги. Ном. № 7116. Хто хоче полюбить суддю-грошозаплода, про його роспитай панів, а не питай у простого народа. Греб. 365.
Змокріти, -рію, -єш, гл. = змокравіти. Конст. у. Дещо. 66.
Луна́ти, -на́ю, -єш, гл. Откликаться (о звукѣ), раздаваться. Так співає, аж по селу лунає. МВ. І. 93. А про мене... лунала луна, що в мене купи, дак усе пійде в руку. Г. Барв. 418.
Пісковатий, -а, -е. = піскуватий. Пісковита картопля. Харьк. у.
Порозгвинчувати, -чую, -єш, гл. Развинтить (во множествѣ).
Признаватися, -наюся, -є́шся, сов. в. признатися, -знаюся, -єшся, гл. 1) Признаваться; признаться; сознаваться, сознаться. А тепер я признатися мушу: люблю, люблю козаченька так, як свою душу. Чуб. V. 219. 2) — до чого. Признавать, признать что своимъ. Василь признався до того ножа. Н. Вол. у. 3) до кого. Давать, дать себя узнать. Мир. Пов. II. 49. Ой як вийдеш на улицю, — до мене признайся. Чуб. V. 85.
Ревіння, -ня, с. Ревъ, мычаніе. Ревіння альпійських коров. Левиц. Пов. 134.
Цитринка, -ки, ж. 1) Ум. отъ цитрина. 2) Раст. Colliar rhamni. Вх. Пч. І. 5.