Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вартувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Сторожить, караулить. Я тебе буду вартувати тепер. Чуб. 2) Стоить. Вона (праця) дома ж таки втроє більше вартує. О. 1862. IV 104.
Гарматочка, -ки, ж. Ум. отъ гармата.
Гру́к меж. и пр. = Грюк и пр.
Далічко нар. Далеко. Пасіка гей далічко від хати. Федьк.
Дро́ва, дрів и дров, с. мн. Дрова. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. Ум. дрівця́. Рудч. Ск. II. 7. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаймо дрівець. Ном. № 10289. Василь на всі празники нарублює дрівець. Кв. II. 160.
Коминотрус, -са, м. Трубочистъ. Полтавск. г.
Поблудний, -а, -е. ? Люблять мене все поблудні. Н. п.
Принатурюватися, -рююся, -єшся, сов. в. принату́ритися, -рюся, -ришся, гл. Привыкать, привыкнуть, пріучиться. Віддала б його до людей у науку, от би воно й принатурилось. Лебед. у. А ось сусіди: чи вони уміли робити землю? все було чужі роблять, а далі потроху принатурились, то й сами почали робити. Лебед. у.
Проколюватися, -лююся, -єшся, сов. в. проколо́тися, -люся, -лешся, гл. 1) Прокалываться, проколоться. 2) О зубахъ: прорѣзываться, прорѣзаться. Дитині... проколюються зуби. Ез. V. 183.
Хайний, -а, -е. Опрятный, чистоплотный. Желех.