Бурочка, -ки, ж. Ум. отъ бурка. Употребл. и вмѣсто бурка 3.
Застраха́ти, -ха́ю, -єш, гл. = застрашити.
Мандрува́ння, -ня, с. Странствіе.
Позичати, -ча́ю, -єш, сов. в. позичити, -чу, -чиш, гл. 1) — у кого. Занимать, занять, брать, взять въ долгъ. Ой піду я до сусіда воза позичати. 2) — кому. Одолжать, одолжить кому, давать, дать въ долгъ. Одна бере і другим позичає, а друга не бере й другим не дає.
Пчиханє, -ня, с. = чхання.
Рінявий, ріняний, -а, -е. Усыпанный крупнымъ пескомъ, гравіемь. Річечка рінява.
Сон, сна и сну, м. 1) Сомъ. Питається сон дрімоти: де ти будеш ночувати? То лях, мостивий пан, од сна уставав. сон не береться. Не снится. Хата біла, постіль мила, і сон не береться. 2) Сновидѣніе. Одної ночі приснивсь мені сон. Сон мара, Бог віра. рябо́ї кобили сон росказує. Чепуху городить. 3) род. со́ну, также: сон-зілля, сон-трава, род. сон-зілля, сон-трави. Раст. a) Anemone Pulsatilla L. б) Anemone pratensis L. в) — білий. Anemone sylvestris. Щоб на той рік діждати сону топтати. Молода сестра сон-траву ірвала. 4) Сѣмячки подсолнечника. 5) Рыба сомъ. Ум. со́ник, соно́к, со́ненько. сонько́. Ходи, сонку, в колисочку, приспи нашу дитиночку!... Вже ж бо я свого соненька та не відгадаю.
Стервезний, стервенний, сте́рвенський, -а, -е. Тоже, что и стервин, но въ усиленномъ смыслѣ. Употребляется какъ, ругательство. Стерво стервезне, стервенний хлопець, стервенська дитина.
Типичний, -а, -е. Типическій. Обличчє.... типичне українське.
Шворний, -а, -е. = шварний. Шворна жінка.