Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Кундосити, -шу, -сиш, гл. Дергать, трепать. Було не савити, не варварити, ні амбросити, але куделю було кундосити. Ном. № 4007. Нехай мою русу косу да й Дунай-вода носить; нехай же той нелюбонько в рученьках не кундосить. Грин. III. 329. Cм. контосити.
Ля́до, -да, с. Возвышенное мѣсто въ лѣсу, заросшее строевой сосной. С. Сербы, Н. Вол. у.
Павічайка, -ки, ж. = павіко. Вх. Уг. 257.
Пообідати, -даю, -єш, гл. Пообѣдать. Сядем ми з тобою поснідаєм, ли пообідаєм. ЗОЮР. І. 207.
Поприбавляти, -ля́ю, -єш, гл. Прибавить (во множествѣ).
Рипати, -паю, -єш, гл. Скрипѣть. На річку йшли чоботи — рипали, а з річки йшли чоботи — хлипали. Н. п.дверима. Скрипѣть дверью.
Свердел, -дла, м. Буравъ. Бере жінку, рескаль, лопату і сокиру і свердел — ідуть заробляти. Рудч. Ск. І. 162. 2) = сохар. Шух. І. 181.
Страховіття, -тя, с. = страхіття. Чи ти ба, яке страховіття на дворі. Лебед. у.  
Унуритися, -рюся, -ришся, гл. Повѣсить, опустить голову. Унурився та й пішов. Н. Вол. у.
Ховзати, -заю, -єш, гл. Скользить. Щоб коні не ховзали, бо мокро, то тра підкувати. Камен. у.