Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Кусінь, -сня, м. = кусень. Се мій кусть, не їж, а то будеш на тім світі кусатися. Уман. у.
Міси́тися, -шуся, -сишся, гл. Мѣситься. Нил земний злипався, наче тісто, і оранка місилася як глина. K. Іов. 87. Як діжа не міситься, то сім'я біситься. Ном. № 14117.
Мо́торошно нар. 1) Не по себѣ, нездорово. Прокинувся я, — холодно мені так, моторошно. Зміев. у. 2) Страшно, жутко. Жінко! мені щось моторошно, — чи пити, чи не пити? Котл. МЧ. 372.
Плай, плая, м. 1) Горная тропинка. Шух. І. 76. Вх. Зн. 49. Ковала мі зазуленька на плуг, на плаї. Гол. І. 176. 2) Рядъ. Вх. Зн. 49. Ум. плаїчок. Шух. І. 39, 76. Ід бичок у плаїчок. Шух. І. 201.
Повбезпечувати, -чую, -єш, гл. Обезпечить (о многихъ). Повбезпечували себе... пристановищем. К. Кр. 30.
Позароджувати, -джую, -єш, гл. Уродить (во множествѣ).
Понакрадати, -да́ю, -єш, гл. Накрасть (во множествѣ). На ярмарку понакрадають, а тоді й кажуть, що понакуповували.
Привідець, -дця и привідця, -ці, м. Руководитель; предводитель. Черк. у. Геть у полі у широкім татари ночують... Їх приводець по табору, мов пан який, ходить. АД. І. 166. Макогоненко до всеї біди привідця. Котл. Н. П. 378. Привідця був во всіх содомах. Котл. Ен. VI. 25.
Притинати, -наю, -єш, сов. в. притя́ти, -тну, -не́ш, гл. 1) Прикрѣплять, прикрѣпить, привязать, прибить. Притинали Серпягу до сухого дуба. 2) Надрѣзывать, надрѣзать, срѣзать. 3) притя́в йому носа добре. Срѣзалъ его хорошо. 4) притяти слово. Рѣзко отвѣтить. Палажка аж сплакнула, бо се вперше він їй таке притяв слово. Г. Барв. 159.
Хамелити, -лю́, -лиш, гл. Жевать съ трудомъ. Як молодою бувала, по сорок вареників їдала; а тепер хамелю-хамелю, насилу п'ятдесят умелю. Ном. № 8146.