Валниця, -ці, ж. Перекладина, на которой лежатъ концы вала (въ мельницѣ). . Ум. валничка.
Виправа, -ви, ж.
1) Выпрямленіе; исправленіе.
2) Отправка; отправленіе.
3) Имущество, даваемое дочерямъ при выходѣ замужъ, состоящее изъ бѣлья, платья, посуды и иной домашней утвари.
4) — шкури. Выдѣлка кожи. Ум. ви́правка. Оддасть шкурку за виправку.
Дитя́, -тя́ти, с. Як дитя не плаче, у матері думки нема. Ум. Дитя́тко, дитя́точко, дитя́тенько, дитя́тонько. Пастушки з ягнятком перед тим хлоп'ятком навколішки припадають, Бога вихваляють.
Досука́ти Cм. досукувати.
Зви́чка, -ки, ж. Привычка. Така звичка бісова.
Нільга нар. Нельзя. Одно я серце маю, — нільга ним ділиться.
Опарканити, -ся. Cм. опарканювати, -ся.
Полоскати, -щу, -щеш, гл. Полоскать. Розмай-зілля знайшла, полоскала на річці.
Стовбуруватий, -а, -е. Стволистый. Стовбурувата редька.
Теркотати, -чу́, -чеш, гл. = торохтіти. Їхала Хима з Їрусалима: тарахкотілка теркоче, а коник бігти не хоче.