Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вікопомний, -а, -е. Незабвенный, достопамятный.
Жабокря́ківка, -ки, ж. Болото, наполненное жабами. В жабокряківці як на ярмарці, — тут жінки бубонять, а там жабки скрегочуть. Ворон. г.
Змовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. змо́вити, -влю, -виш, гл. 1) Говорить, проговорить, промолвить. І риба річ премудру твою змовить. К. Іов. 26. Змов мені одно словечко. Г. Барв. 72. 2) Сговаривать, сговорить. Мене змовили за багатого одинця. Г. Барв. 475. Як змовляють, то сто коней дають, а як змовлять, то чортма і одного. Лебед. у. В суботоньку змовляли, в неділеньку звінчали. Маркев. 87. 3) Заговаривать, заговорить (о знахаряхъ). Баба пристріт змовляє. КС. 1893. VII. 76.
Ковбанюга, -ги, ж. Ув. отъ ковбаня.
Накупи́ти Cм. накупати.
Овсянка, -ки, ж. 1) = вівсянка. 2) Раст. Bromus arvensis. L. ЗЮЗО. І. 114.
Окопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. обкопатися, -паюся, -єшся, гл. = обкопуватися, обкопатися.
Притяжа, -жі, ж. Жердь, привязывающаяся сзади стельваги для пристяжныхъ лошадей. Могил. у.
Сисавка, -ки, ж. Раст. Trifolium rubens. Вх. Лем. 465.
Уростічнар. Въ, разныя стороны, вразсыпную. Турки не стямились да вростич. ЗОЮР. І. 6. Коні, як почують чорта, то вростіч. Стор. I. 124.