Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зіхну́ти Cм. зіхати.
Копирсати, -са́ю, -єш, одн. в. копирсну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Ковырять, ковырнуть. Сів на приспі, похилив голову і все щось по піску паличкою копирсає. Кв. Знай копирсає сліпуючи то очіпки, то рушники. Кв. 2) Только с в. Полетѣть, упасть куда. Пошлю Енея до Плутона, або і сим в ад копирсну. Котл. Ен. VI и Слов.
Ли́марський, -а, -е. Шорническій. Нін і ремінця лимарського не варт. Посл.
Меля́са, -си, ж. Свекловичная патока.
Пропажений, -а, -е. Пропавшій. Пропажені коні. Н. Вол. у.
Розцілувати, -лую, -єш, гл. Расцѣловать.
Тайкома нар. Тайкомъ, тайно. Закликавши тайкома мудрці, Ирод пильно в них випитувався. Єв. Мт. II. 7. Росказувала раз, та не мені, а тайкома од мене бабі. Г. Барв. 375.
Тарабан, -на, м. Барабань. Ном. № 835. Ум. тарабанець, тарабаник, тарабанчик.
Тарахтати, -та́ю, -єш, гл. Грохотать. Грімить і тарахтає. К. Іов. 81. Тая буря не унімала, а все злійш громом по небу тарахтала. Макс. (1849), 28.
Шпонька, -ки, ж. Запонка. Мирг. у., Лебед. у.