Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Болдига, -ги, ж. Каменная глыба. Міусск. окр.
Вербич, -ча, м. = вербниця. Чуб. І. 237. Прийшов вербич, два кожухи тербич. Ном. № 426.
Грушко́вий, -а, -е. Грушевый. Та й на мою головоньку білий цвіт упав вишневий, черешневий годовочку, яблучковий, грушковий на головочку. Мал. Св. 16.
Кукурічка, -ки, м. Раст. Convallaria multiflora. Лв. 97.  
Лис 1, -са, м. 1) Лисица. У вічі як лис, а за очі як біс. Ном. № 13560. Продав пса за лиса. Ном. № 3086. Старого лиса тяжко зловити. Ном. № 5791. Як лис хвостом виляє. лисом підшитий. Хитрый и льстивый. 2) мн. лиси. Лисій мѣхъ, шуба. Ми в кожусі, та при своїм дусі, а в лисях та в мислях. Ном. № 1613. Ум. лисок.
Новобранець, -нця, м. Новобранець. Випровожала матусенька сина да у тиї новобранці. Лукаш. 72.
Пообволікати, -ка́ю, -єш, гл. Обволочить (во множествѣ).
Проказувати, -зую, -єш, сов. в. проказати, -жу, -жеш, гл. 1) Говорить, проговорить. Скоро се брат проказав, так і зняв кресаню. Федьк. 2) Диктовать, продиктовать. Ном., Передм. І. Ой, добродію! та будьте ж милостиві, треба ще писати... іще не все я проказала. МВ. І. 50. 3) При обученіи: говорить, сказать что либо, что ученикъ долженъ повторить за учителемъ. ЗОЮР. І. 50.
Простягання, -ня, с. Протягиваніе. Левиц. І. (Правда, 1868, 431).
Тільце, -ця, с. Ум. отъ тіло.