хронт
Хронт, -ту, м. Фронтъ. Як ти осмілився, сякий-такий, з хронту виходить?
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 415.
Том 4, ст. 415.