Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Береговий, -а, -е. 1) Береговой. Береговий вітер, т. е. дующій съ берега. 2) Прибрежный. Хиба у нас береговий огород, що і досі б мокро було. Лебед. у. 3) Употребл. какъ сущ. въ значеніи — береговой надзиратель. Ходім до берегового — він нас розсудить. Кіев.
Будівля Ii, -ля, с. Строеніе, постройка. Любо оком глянуть на сю церкву! Здалека здається, що вона на воздусі стоїть — так вище хотів, і будівля якесь легесеньке. Св. Л. 25.
Джирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Дребезжать. А голос такий у його був, як з бочки, аж вікна джирчать. Стор. І. 131.
Иномовний, -а, -е. Иноязычный. Иномовні чудні слова. Левиц. І. 243.
Лаючий, -а, -е. Любящій ругаться. Лаюча баба. Ном. № 13620. Чоловік був надто смирний, а жінка лаюча. Г. Барв. 328.
Обмитити, -чу, -тиш, гл. Обложить таможенной пошлиной.
Позаповідати, -даю, -єш, гл. 1) Договорить (во множествѣ). Жидів з горілками позаповідає аж з Вижниці. Федьк. 2) = позаказувати. Вх. Уг. 260.
Споритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Умножаться, прибавляться, увеличиваться. 2) Спориться, удаваться.
Тріщуватий, -а, -е. = витришкуватий. Вх. Уг. 271.
Чорноволосий, -а, -е. Черноволосый. Вх. Зн. 81.