Вернець, -нця, м. = вочкарь.
Відколи нар.
1) Съ какихъ поръ. Відколи пішов, та й нема.
2) Съ тѣхъ поръ, какъ. Ще не чула, одколи живу на світі.
Да́вній, -я, -є. 1) Давній. Се, може, є давній бідний невольник із неволі утікає. Вони не так старі, як давні. В давній дуже жив він вік. 2) Древній, старинный. Дві церкви, — одна мурована висока, друга дерев'яна і давня сильно. В давні времена, як ходив по землі Бог з Петром і Павлом. Да́вня річ, да́вня давнина́. Давно минувшее. 3) Прежній. Давні пригоди боронять від шкоди. Шапка сива, виступка козацька настояща, ще давніх козаків.
Книжковий, -а, -е. Книжный. Залюбовський прислав власного збору приказки: 127 книжкових і 585 записаних в Катеринославщині.
Козлиний, -а, -е. Козлиный. Яка в тебе, дідусеньку, козлиная борода.
Перерепетувати, -ту́ю, -єш, гл. Перестать кричать, горланить.
Поглинути, -ну́, -не́ш, гл. Проглотить. Згинули, мов їх земля поглинула. Бодай вас свята, земля поглинула живими! — проклятіе.
Тканиця, -ці, ж. Ткацкій станокъ.
Фасоля, -лі, ж.
1) = хвасоля.
2) Родъ орнамента на писанкѣ.
Шпакуватий, -а, -е. 1) О человѣкѣ: съ просѣдью. Голова шпакувата, та думка клята.2) О конѣ: темносѣрый. Шпакуватий кінь.