Волик, -ка, м.
1) Ум. отъ віл. Москалики соколики, поїли ви наші волики, а як вернетесь здорові, то поїсте й корови.
2) Жукъ-носорогъ, Oryctes.
Заклю́нути, -ся. Cм. закльовувати, -ся.
Здорові́ти, -ві́ю, -єш, гл. Выздоравливать.
Знюхати, -хаю, -єш, гл. Почуять носомъ. Не ковбаса — не знюхаєш. Гав-гав! за вітром щось мені її не чути. Не знюхаю.
Коростявий, -а, -е. = короставий. Бодай тебе волами возили, а мене хоч коростявою, та конячкою. Коростява чухмариться.
Лапко, -ка, м. Кличка собаки съ толстыми лапами.
Настирливий и настирний, -а, -е. Надоѣдливый. Настирлива муха. Настирна дитина.
Поприманювати, -нюю, -єш, гл. Приманить (во множествѣ). З усього хутора собак сюди поприманював.
Тропак, -ка, м. Трепакъ, названіе танца. Єще вдару тропака, бо в мене натура така.
Ухи, ухів, мн. Вздохи, оханье. Справляє сердега ухи да охи. Ухибити, блю, биш, гл. 1) Дать промахъ, промахнутися. 2) Взять часть; взять часть незамѣтно, украдкой. Можна і від карасину ухибить грошей на сіль, добренько поторгувавши сь (за керосин), або менше взявши. І я бачив той хворост у дворі в К., але щоб К. міг той хворост як небудь перенести або ухибить, то він того зробить не міг. Таки, признатися, з мірку жита в старого вхибила (нишком). 3) Потерять. Ой кого я та й любила, того-м ухибила.