Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вигашувати, -шую, -єш, сов. в. вигасити, -шу, -сиш, гл. Гасить, тушить, потушить.
Ґерлак, -ка́, м. Овца, зачахнувшая отъ болѣзни. Ананьев. у.
Дери́хвіст, -хвоста, м. Хвастунъ, задира, фатъ. Сквир. у.
Жада́тися, -дає́ться, гл. безл. Желаться. Сумно мені було і перемовити щире слово жадалось. МВ. ІІ. 34.
Заблага́ти, -га́ю, -єш, гл. Умолить.
Зі́спити, -плю, -пиш, гл. = зуспіти. Я його зіспив під лісом. Камен. у.
Іносе, іно́сь, нар. Согласенъ, ладно, хорошо, пусть такъ; разумѣется. Греб. 376. «Іно́се! сількісь, як мовляла», Юноні Юпітер сказав. Котл. Ен. VI. 86. «Чи ти підеш на улицю?» — Іносе. Борз. у.
Площик, -ка, м. 1) Металлическій наконечникъ стрѣлъ. Находили ще площики од стріл. О. 1862. V. 97. 2) Плоско разложенный снопъ для крышъ. Вх. Зн. 50.
Пороспаскуджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Испортиться нравственно (о многихъ). Сидухи тії по тіх ярмарках пороспаскуджуються. О. 1862. VI. 98.
Чоп, -па, м. Рыба Lucioperca volgensis. Браун. 22.