Відзяпити, -плю, -пиш, гл. Отворить, распахнуть. Відзяпити двері навстяж.
Доті́пуватися, -пуюся, -єшся, гл. Оканчиваться очисткой (о льнѣ, пенькѣ).
Заска́лля, -ля, с. При тесаніи дерева оставшіяся на немъ острыя щепки.
Несказанно нар. Невыразимо. Сей ліс густий був несказанно. Несказанно тяжко слухати, як плаче оттакий чоловік.
Подогледжуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Досмотрѣться (о многихъ). Сокотухи наші до всього подогледжувались.
Примочувати, -чую, -єш, сов. в. примочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Примачивать, примочить. Красні русі коси його дочки примочили.
Пчиханє, -ня, с. = чхання.
Розстервитися, -влюся, -вишся, гл. Остервенѣть.
Травина 2, -ни, ж. соб. Травы. Ой заросла тота стежка лихом, травиною, де-м ходила, говорила, серденько, з тобою.
Шпеник, -ка, м. 1) Шпенекъ, конецъ стрѣлы или какого-нибудь стержня; иногда самъ стержень. Він шпеник в рані розглядав. 2) Ножка у листа, плода.