Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

хорунжий

Хорунжий, -жого, м. 1) Хорунжій, знаменосецъ. Лучче живий хорунжий, ніж мертвий сотник. Ном. №7291. Убив хорунжого і корогов його приніс до гетьмана. К. ЧР. 41. 2) Одинъ изъ участниковъ свадебнаго обряда. О. 1862. IV. 17.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 411.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРУНЖИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ХОРУНЖИЙ"
Гнести, гнету, -теш, гл. = Гнітити 1 и 2.
Гони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) = Гнатися 1 и 2. Шось за парень за волом гонився. Мкр. Н. 47. 2) — з ким. Гнать что. Паші нема, — уже він гонився з телятами на городи. Зміев. у. 3) Имѣть случку. Kolb. І. 65. 4) — з ро́зумом. Размышлять, раздумывать. Він ся з розумом гонит що́ робити. Вх. Зн. 11.
Добреха́ти, -брешу́, -шеш, гл. Доврать. Або перебрехати, або не добрехати. Кв. 11. 221.
Завда́леки нар. = завдальшки.
Зацькува́ти, -кую́, -є́ш, гл.кого́. Затравить кого, натравить на кого (собакъ). Оце колись зацькували були його поповичі собаками, — як же курнув од них, дак ні одна собака і не догнала. О. 1862. II. 25.
Зле́жень, -жня, м. Шпала. А скільки то йде дерева на ті злежні, що під рейками.
Підпоясниця, -ці, ж. Родъ писанки. КС. 1891. VI. 374.
Присох, -ха, м. Столбъ въ клуні для поддержанія крыши; столбъ для укрѣпленія плетня. Козел. у.
Стебка, -ки, ж. Кладовая (отапливаемая зимой). Полѣсье, Кіевск. г. Левч. 57. Ум. сте́бочка.
Шлак, -ку, м. Кромка сукна. Желех. Гол. Од. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ХОРУНЖИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.