Будуватися, -дуюся, -єшся, гл. Строиться, сооружаться, созидаться.
Житня́нка, -ки, ж. Ржаная солома.
Загалу́нюватися, -нююся, -єшся, сов. в. загалу́нитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Вымачиваться, вымочиться въ растворѣ квасцовъ. 2) Переносно: выпивать, выпить лишнее. Ще добрі люде з церкви не вишили, а він уже й загалунився. Оце якось я в шинку був загалунивсь, то й пропив чимало грошви.
Карапавка, -ки, ж. = коропавка.
Ме́же пред. = межи. Пусти уха меже люде, то чимало почуєш.
Мурва́нь, -ня, м. Мурашка.
Няня, -ні, ж.
1) Дѣтск. Няня, нянька.
2) Ласкательное названіе коровы. Як виженеш корову у череду, озьми її за хвіст та кажи: «Іди, няня, по густе молоко, по білий сир, по жовте масло».
Підданка, -ки, ж.
1) Подданная.
2) Крѣпостная. Ум. підда́ночка. Ой пане, папочку, ведем тобі підданочку.
Рушник, -ка, м. Полотенце. Различныя названія, смотря но употребленію: рушник-утирач — для лица и рукъ, — стирок — для вытиранія посуды, кілковий — богато вышитый — для украшеніи образовъ, картинъ, божник — для иконъ, плечеви́й — богато вышитый для сватовъ, подарковий — дешевый для свадебныхъ подарковъ и пр. Вода в відеречку, — братіку, вмийся; рушник на кілочку, — братіку, втрися. На образах рушники, шиті орлами та хмелем. рушники подавати. Перевязать особо для этого приготовленными полотенцами, во время обряда сватовства, сватовъ въ знакъ согласія на выходъ замужъ: дать согласіе на виходъ замужъ. на рушнику стоя́ти. Вѣнчаться. Та ми з тобою на рушничку стояли, та ми з тобою й присягу мали. 2) Бѣлый поясъ, вытканный изъ нитокъ, съ красными и синими полосками на концахъ. Ум. рушничо́к.
Титаренко, -ка, м. Сынъ церковнаго старосты.