Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бовгарка, -ки, ж. Загонь для скота, то же, что и загорода. Шух. І. 186.
Відсвічуватися, -чуюся, -єшся, гл. Отражаться, отсвѣчиваться.
Ґльо́ґати, -ґаю, -єш, гл. Глотать не жевавши.
Дни́ще, -ща, с. 1) Ув. отъ дно. 2) Донце, дощечка, на одномъ концѣ которой садится пряха, вставляя въ другой гребень или кудель. Побігла до сусіди, позичила веретено, гребінь, днище, прийшла додому і давай прясти, аж веретено хурчить. Рудч. Ск. І. 178. Ум. Дни́щечко.
Завихі́ль, -хо́лі, ж. Мятель, вьюга. Черк. у.
Запра́вжній, -я, -є. = справжній. Встав заправжній мертвець. Драг. 62.
Ігумен, -на, м. Игуменъ. Що ігуменові можна, то братії зась. Ном. № 1004.
Їздун, -на́, м. Ѣздокъ. А чи довго туди їхати верхи? — Хто його зна, — як який їздун. Александров. у. Екат. г.
Приморожувати, -жую, -єш, сов. в. приморозити, -жу, -зиш, гл. Примораживать, приморозить. А Юхим вухо приморозив. Харьк. Безл. Приморозило. Сталъ морозъ. Ой звечора дрібний дощ ішов, а к півночі притуманило, а к світові приморозило. Грин. III. 164.
Сподень, -дня, м. Часть гончарнаго круга. Cм. круг 11. Вас. 179.