Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блищати, -щу́, -щи́ш, гл. Блестѣть. Що не вітроньки шумлять, ні водоньки блищать. Чуб. V. 852.
Виголити, -ся. Cм. виголювати, -ся.
В'язь, -зі, ж. 1) = в'яз 3. В'язі мало на огудині. Черк. у. 2) Вязь (сноповъ). Копа дає по 5 п., а як що буйної в'язі, то й геть то більше. О. 1862. І. 59. 3) ? Дубовії сіни, а вербові в'язя. Грин. III. 528.
Дуби́ло, -ла, с. а) Дубильное вещество. б) Отваръ ольховой коры и пр., въ которомъ вымачиваютъ сукно или нитки. Шух. I. 152, 254. Cм. дуб 3.
Зва́ба, -би, ж. Приманка, обольщеніе.
Лопоту́н, -на́, м. Болтунъ. Лопотун лепече, а дурень слуха. Ном. № 6405.
На́родок, -дку, м. Народъ. А тут і всякого иншого народку намножилось. КС. 1883. III. 670.
Переймець, -мця, м. = перейма 1. Та що ж мені буде за переймець? Чуб. III. 304.
Площити, -щу, -щиш, гл. Болтать, разсказывать. Я чув, що він площив, що він украв моїх коней. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Тендериця, -ці, ж. = тенгериця = кендериця. Вх. Зн. 25. Ум. тендеричка. Шейк.