Веретільник, -ка, м. 1) Змѣя мѣдяница, Anguis fragilis. 2) Ящерица.
Відклоняти, -няю, -єш, сов. в. відклони́ти, -ню́, -ниш, гл. Въ свадебномъ обрядѣ: заставлять, заставить новобрачныхъ поклониться родителямъ, — это дѣлаетъ съ женихомъ дружко, съ невѣстой брат руками, обернутыми въ платокъ или полотенце. Старосто, пане підстаросто! благословіть батькові й матері молодого князя (сестру) одклонить!
Градки́, -до́к, ж. мн. Ограда вокругъ церкви.
Загуби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. Потеряться. Ой либонь моя дівчинонька та й у полі загубилася.
Котляренко, -ка, м. Сынъ мѣдника, литаврщика.
Одерачка, -ки, ж. Родъ гребня, которымъ расчесываютъ ленъ послѣ того какъ очистять его отъ кострики.
Омамити, -млю, -миш, гл. Очаровать, обворожить. Окаянний пройдисвіт так усіх омамив, так по душі були темному людові тії лукавії ухватки.
Повкочувати, -чую, -єш, гл. Вкатить (во множествѣ). Повкочуй колеса в повітку.
Поперестрашувати, -шую, -єш, гл. Перепугать, испугать (многихъ).
Токмитися, -млюся, -мишся, гл. Условливаться, соглашаться, договариваться.