Вельбучний, -а, -е. Важный, знатный. Я не вельбучний чоловік, — їм і рибу просту, і хліб.
Видужати Cм. видужувати.
Вимести Cм. вимітати.
Дарови́зно нар. Даромъ, въ подарокъ. Він дав даровизно мужикам землі.
Лосня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Лосниться, блестѣть. Полики шовкові лосняють, літа мої минають.
Перебанувати, -ную, -єш, гл. Пережить, перенесть что-либо горестное. Ой я тую зиму борзо не перезимую, ой я свого миленького не перебаную.
Прив'ялити, -лю, -лиш, гл. Заставить привянуть. Переносно о человѣкѣ: пришибить словомъ, привести въ уныніе. Чоловік так і прив'ялить словом.
Пропікатися, -каюся, -єшся, сов. в. пропектися, -печуся, -че́шся, гл. Прожигаться, прожечься, пропекаться, пропечься.
Становитися, -влю́ся, -вишся, гл. 1) Становиться. Казав брат сестриці: не становись на кладку. Сестриця не слухала, на кладку ступила. 2) Останавливаться. Кінь підо мною становиться. 3) Принимать положеніе, рѣшаться, складываться. Один Бог, одні люде, да не однаково становиться.
Шваба, -би, ж. Обида, оскорбленіе. І ми сю швабу подаруємо?... Хиба мени голову одкусе, щоб я за цю наругу не помстився.