Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віжений, -а, -е. ? Нехай Бог милує всякого хрещеного та й попа віженого. Ном. №8386.
Заклада́нка, -ки, ж. Названіе сорта пла́хти. Черниг. у.
Незчисленно нар. Незчисленно.
Понадувати, -ва́ю, -єш, гл. = понадимати.
Попросом нар. Прося. Назбірайте попросом грошей доволі та поставте над ним великого хреста. Г. Барв. 459.
Поцюркотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Потечь, журча.
Протягати, -га́ю, -єш, сов. в. протягти, -гну, -неш, гл. 1) Протягивать, протянуть. Ой протягну я волоконце крізь віконце. Чуб. V. 618. Іде і тягне за собою рядно, — по всьому двору протяг. Харьк. у. 2) Продолжать, продолжить, продлить. Господь не протяг їй віку. Стор. МПр. 63.
Репчин, -ну, м. Раст. Raphanistrum arvense L. Вх. Уг. 265.
Сторчак, -ка, м. 1) Торчащій человѣкъ или предметъ. Оступіться, сторчаки!... Оттак, як бачите, стовбичать. Ном. № 12839. 2) Обрубки стволовъ травянистыхъ растеній. 3) сторчака дати. Упасть внизъ головой. Як сіпне, то так і дав сторчака аж під стіл. Св. Л. 181. То-же значеніе: ловити сторчаки. Чи й у вас, як у нас ловлять хлопці сторчаки? Грин. III. 648.
Чесати, -шу́, -шеш, гл. 1) Чесать. Чеше косу. Шевч. 19. Чеше, як мачуха. Ном. № 9382. 2) Итти, бѣжать. Куди, дівчата, чешете? Мир. Пов. І. 144. Чоботи в руках несеш, а до мене босий чешеш. Чуб. V. 1125. 3) Бить, рубить. Явтух Рябка все знай по жижках чеше. Г.-Арт. (О. 1861. III. 82). Меч-самобієць чесав уже його військо. Грин. І. 187.