В'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Вязать, связывать. Як кажуть, то й батька в'яжуть. Буду жати і в'язати, доленьки шукати. 2) Привязывать. Приїхав до долина, в'яже коня до ялини. Хто путає (коня), той ногами плутає, а хто в'яже, той певно спать ляже. 3) Присоединять къ чему, связывать съ чѣмъ. Не знайшли нічого такого, щоб її до того діла в'язати. 4) — руку. Жениться, выходить замужъ.
Дрі́зки, -зок, мн. Щепки, черепки, кусочки, дребезги. Ум. дрі́зочки. Строщити на дрізочки.
Закаламу́тити Cм. закаламучувати.
Зстарити, -рю, -риш, гл. Состарить. Нужда мене зстарила і зв'ялила.
Перетижнювати, -ню́ю, -єш, гл. Провести недѣлю.
Пооблизувати, -зую, -єш, гл. Облизать (во множествѣ). І ложки пооблизували, такий добрий кісіль.
Простолюдія, -дії, ж. соб. = простолюд.
Росклинє, -ня, с. Родъ орнаментики въ рѣзьбѣ.
Сарака, -ки, об. Бѣдняга, несчастный. Та кувала зазулиця на зеленій руті, та займили на Сімбірки сараки рекрути.
Своєумець, -мця, м. Все по своему дѣлающій.