Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дзюбане́ць, -нця, м. см. Дзюб II. Маркев. 74.
Запоя́сник, -ка, м. Запоясный ножъ, кинжалъ. Блиснув перед очима турецьким запоясником. К. ЧР. 158.
Легу́шка, -ки, ж. = легеня.
Надкуси́ти Cм. надкушувати.
Повстянка, -ки, ж. Кусокъ войлока? І моя душа не повстянка. Ном. № 1586.
Примовлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. примо́витися, -влюся, -вишся, гл. Говорить, сказать, вмѣшаться въ разговоръ. В вік не дасть куска хліба ззісти; так, щоб примовився, що ось образи малює добре отой, а ні: я малюю та й тілько. Лебед. у. В військо наряжався, до козачки примовлявся: «Козачко, прошу тебе, як Бога, гляди моєї худоби». Чуб. V. 1171. Тут уже й другі примовились. Мир. ХРВ. 195.
Скопилитися, -люся, -лишся, гл. О дѣвушкѣ: родить дитя. Скопилилася дівка. Вх. Зн. 64.
Смольний, -а, -е. = смолкий. Соснова тріска дуже смольна. Рк. Левиц.
Трейтяка, -ки, ж. Трехлѣтняя телка. Худібку мали в себе невеличку, теличку-трейтяку. Рудч. Ск. II. 174.
Шпацірувати, -ру́ю, -єш, гл. Прогуливаться. Котл.