Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безсонний, -а, -е. Безсонный. Безсонна ніч. Левиц. Пов. 260.
Вигра, -ри, ж. Выигрышъ. Ровнен. у.
Виправдати, -ся. Cм. виправдувати, -ся.
Відволати, -лаю, -єш, гл. Первоначально значило: отозвать, теперь употребляется въ выраж. біду відволати. — Избавиться отъ бѣды. Мені тебе хоч жалко, мила, біди не можно одволать. Греб. 339. відволати или відволати від смерти. Спасти отъ смерти, отходить. Бабусю Настю поховали і ледве, ледве одволала Трохима діда. Шевч. Він мене од смерти одволав. Рудч. Ск. І. 128.
Гамерицький, -а, -е. Американскій. Вх. Лем. 402.
Набі́гти Cм. набігати.
Набри́дливий, -а, -е. Надоѣдливый.
Оббігати, -га́ю, -єш, сов. в. оббігти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Обѣгать, обѣжать. Переймає мене і оббігти не пускає. МВ. (О. 1862. III. 61). Андрійко село оббіжить, вернеться червоний, сміючись, пустуючи. МВ. ІІ. 88. 2) Стекать, стечь, сбѣжать. Вибілила хату, — дощ пішов, вона й оббігла, і вп'ять руда. 3) Обходить, обойти, избѣгать. Тебе лихі сусіде оббігали. К. МХ. 14. Люде (його) оббігають. Г. Барв. 516.
Оденутися, -нуся, -не́шся, гл. Одѣться. Оденулась молодая та й мелькнула з хати. Мкр. Н. 21.
Покірниця, -ці, ж. Покорная кому женщина.