Бокувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Сидѣть бокомъ. Де бокуй, Марусенько, не бокуй: сядь собі прямесенько.
2) Сторониться, обходить стороною. Бокує чогось від мене.
Ґосподи́нин, -на, -не. Принадлежащій хозяйкѣ. Ґосподинина мама лізе на піч.
Довба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Долбить. Вода і камінь довба. 2) Ковырять. Довбати в носі.
Зади́хливий и зади́шливий, -а, -е. Удушливый (о человѣкѣ).
Запові́тритися, -рюся, -ришся, гл. Запропаститься.
Рівночасність, -ности, ж. Одновременность.
Розв'язь, -зі, ж. Развязанные снопы въ стогѣ.
Серденя, -няти, с. Сердечко. Употребляется преимущественно какъ ласкательное слово. Вже не чути, не видати мого серденяти, десь у мого серденяти нерідная мати. Ум. серденятко, серденяточко. Покидаю тебе, серденятко моє, гей єдиному Богу.
Туска, -ки, ж. Тоска, печаль. Як хліба край, так і в хліві рай; а як ні куска, так і в горниці туска. Що пан Біг дав, — за все Богу дякувати, а туск ід собі не пускати.
Челепати, -паю, -єш, гл. = чалапати.